Під завершення четвертої сесії IX скликання Верховної ради нардепи ухвалили низку законопроєктів, зокрема, щодо референдуму, створення Бюро економічної безпеки та реформи СБУ, що дало змогу деяким нардепам виконати чи, навпаки, провалити свої зобов'язання. «Слово і діло» вирішило подивитись, як справи з виконанням програмних обіцянок у депутатських фракцій за час роботи четвертої сесії парламенту, яка тривала з 1 вересня 2020 по 29 січня 2021 року.
«Слуга народу»
У програмі «Слуги народу» зафіксовано 91 обіцянку, з яких нардепи виконали 10, що становить 11%. Представники СН поки що не провалили жодної програмної обіцянки.
В останні дні сесії президентська фракція виконала передвиборчу обіцянку позбавити Державну фіскальну службу правоохоронної функції, залишивши їй тільки сервіс.
28 січня Рада ухвалила в другому читанні закон про створення Бюро економічної безпеки. Новостворений орган виконуватиме правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Розслідувати порушення, які віднесені до компетенції Бюро, зможуть винятково детективи БЕБ. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування. Усувається дублювання функцій Нацполіції, СБУ під час розслідування економічних злочинів, Податкова міліція ліквідовується.
Наступного дня парламент ухвалив внесення змін до Податкового кодексу України щодо строків ліквідації Податкової міліції та переведення її функції до БЕБ.
Ще одну передвиборчу обіцянку – повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення – «слуги народу» виконали після того, як Конституційний суд скасував кілька норм антикорупційного законодавства, заблокувавши роботу НАЗК та перекривши доступ ЗМІ і громадськості до декларацій.
Після відповідного рішення КСУ в Офісі президента запевнили, що скасовані інструменти для боротьби проти корупції будуть збережені або поновлені в законодавстві.
4 грудня 2020 року Рада ухвалила законопроєкт щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації у вигляді штрафів від 2500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи від 150 до 240 годин, обмеження волі строком до двох років за умови, якщо задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 тисяч прожиткових мінімумів (понад 8 млн грн).
Варто зазначити, що голова НАЗК Олександр Новіков закликав президента ветувати законопроєкт, який не передбачає позбавлення волі для осіб, які умисно не подають е-декларацію або умисно зазначають у ній недостовірні відомості.
Відповідальність за незаконне збагачення було відновлено, однак наразі передбачається менший її ступінь та більші ризики порівняно із законодавством до рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року.
Також представники «Слуги народу» виконали зобов'язання позбавити Нацполіцію функцій обмеження бізнесу.
«Опозиційна платформа – За життя»
Представники фракції ОПЗЖ у нинішньому скликанні дали 70 обіцянок, з них виконали тільки одну, а провалили – 5.
Не виконали члени фракції обіцянку ухвалити закон про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою.
Ще в червні 2019 року співголова фракції Юрій Бойко запевнив, що ОПЗЖ проголосує за закон про референдум.
«Безумовно, як форма демократії, як форма того, щоб чули людей, референдум потрібен. Більш того, ми підтримаємо, якщо буде внесений закон про те що референдум матиме пряму дію», – сказав він.
Через два місці представники фракції зареєстрували законопроєкт № 1123 про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою, який на початку лютого 2020 року повернуто на доопрацювання ініціаторам.
5 березня 2020 року представники ОПЗЖ знову подали законопроєкт щодо референдуму, але для його ухвалення не вистачило голосів. Цікаво, що навіть не всі члени фракції підтримали свій законопроєкт: 10 членів фракції не голосували, 7 нардепів були відсутні.
Зрештою, 26 січня 2021 року Рада ухвалила в другому читанні президентський законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум. Жоден представник ОПЗЖ не підтримав це рішення і таким чином фракція провалила свою обіцянку.
«Батьківщина»
Фракція «Батьківщина» загалом дала 70 обіцянок, з яких виконала 2, а провалила 4. Зокрема, їй вдалося реалізувати обіцянку демонополізувати імпорт газу.
«Європейська солідарність»
У «Євросолідарності» 49 програмних обіцянок, з яких жодної поки не виконано і 3 – провалено.
Так, представники фракції не змогли, як зобов'язалися, позбавити правоохоронні органи повноважень втручання у господарську діяльність, а також створити єдиний орган фінансової безпеки.
«Голос»
Нардепи від «Голосу» дали найбільше обіцянок цього скликання – 124. Поки що їм вдалося виконати 8 та 5 – провалити.
Протягом четвертої сесії представники «Голосу» виконали обіцянку повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення високопосадовців, коли підтримали президентський законопроєкт.
Також «Голос» разом зі «слугами» голосували за створення БЕБ і таким чином виконали передвиборчу програмну обіцянку позбавити правоохоронні органи і силові структури повноважень у сфері розслідування економічних злочинів.
Не вдалося представникам фракції виконати обіцянку запровадити автоматичне звільнення корупціонерів зі своїх посад.
Раніше «Слово і діло» підрахувало, скільки законопроєктів зареєстрували в парламенті в січні.
Також ми дослідили, які слова найчастіше вживають лідери фракцій та груп під час виступів в Раді.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»