У Німеччині партія Християнсько-демократичний союз, представницею якої є й канцлерка країни Ангела Меркель, остаточно обрала нового лідера. Політсилу очолив прем'єр-міністр німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет. У вересні в Німеччині відбудуться парламентські вибори і зазвичай голова партії-переможниці стає канцлером. «Слово і діло» вирішило дізнатися більше про наступника Ангели Меркель та його політичні погляди.
59-річний юрист Армін Лашет має потужний політичний бекграунд. У 1994 році він став депутатом Бундестагу ФРН, згодом представляв Німеччину в Європарламенті та п’ять років (з 2005 по 2010-й) був міністром поколінь, сім'ї, жінок та інтеграції землі Північний Рейн-Вестфалія, а з 2017 року – прем'єр-міністр цього регіону.
Щодо просування в партії, з 2010 по 2012 роки Лашет був заступником голови земельної організації ХДС у Північному Рейні-Вестфалії, згодом став заступником голови ХДС, поки не був обраний її головою в січні 2021 року.
Лашет належить до тих німецьких політиків, які є прихильниками економічної співпраці з Кремлем без «зайвих емоцій». Нині він виступає проти припинення будівництва «Північного потоку-2» через отруєння російського опозиціонера Навального.
На думку очільника Північного Рейну-Вестфалії, не варто робити поспішних висновків щодо отруєння Навального, треба дочекатися, доки Росія проведе розслідування замаху на опозиціонера, а потім прийняти спільне з Євросоюзом рішення про санкції проти «Північного потоку-2».
Нагадаємо, що у 2018 році Лашет вважав бездоказовими заяви Великої Британії про те, що спецслужби РФ причетні до отруєння Сергія Скрипаля і його дочки Юлії.
Не те, щоб Лашет виступав адвокатом Кремля, швидше він є продовжувачем традицій старої школи східної політики ФРН, стоячи на тому, що антипутінська риторика в Німеччині має популістське коріння. «Демонізація Путіна – це не політика, а алібі для вашого невігластва», – заявляв Лашет однопартійцям.
Свою позицію Армін Лашет обґрунтовує тим, що Німеччина має отримувати зиски з економічної співпраці з Кремлем.
Після подій в Криму 2014 року в німецькій політиці зародився термін Putin-Versteher, що означає «той, що розуміє Путіна». У цю групу політичних діячів потрапили ексканцлер ФРН, друг Володимира Путіна і голова ради директорів «Роснефти» Герхард Шредер, колишній голова правопопулістської АдГ Олександр Гауланд і ексголова фракції лівих Сара Вагенкнехт. Разом із ними «той, що розуміє Путіна» охрестили і центриста Лашета.
Події березня 2014 року в Криму нинішній очільник ХДС прокоментував німецькій Frankfurter Allgemeine так: навіть якщо референдум «однозначно суперечив нормам міжнародного права», потрібно вміти ставити себе на місце партнера і «підтримувати відносини у зовнішній політиці».
Таку політичну емпатію до Кремля Лашет пояснив тим, що 1200 підприємств Північного Рейну-Вестфалії так чи інакше залучені в інвестиціях в російську економіку, а 40% споживаного в Німеччині газу своєю чергою надходять саме з РФ.
Раніше «Слово і діло» писало, що президент України Володимир Зеленський обговорив ситуацію на Донбасі з наступником Меркель.
Також ми писали, що у Німеччині пропонують оголосити мораторій на добудову «Північного потоку-2».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»