Ми не можемо передати до суду справу «Роттердам плюс» – прокурор САП

Читать на русском
Антикорупційний прокурор, який закривав справу про багатомільярдні збитки від формули «Роттердам плюс», не має бажання передавати її до суду.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)фото: «Слово і діло»

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який закривав справу про формулу «Роттердам плюс», не планує передавати до суду провадження.

Про це він заявив під час засідання парламентського комітету з питань антикорупційної політики, повідомляє «Слово і діло».

«На моє переконання, іти до суду з тими матеріалами, які є, ми не маємо права. Тому що, по-перше, у нас не встановлені розміри збитків. По-друге, у нас не встановлені самі потерпілі. Тобто, навіть якщо ми можемо сказати, шо є якась сума збитків, то немає того, кому вони завдані», – наголосив Пономаренко.

Він також додав, що наразі слідство у справі про формулу «Роттердам плюс» зупинене і залишилося лише два дня строку досудового розслідування.

«На сьогодні досудове слідство у справі зупинене. Я хотів би звернути увагу, що набрали чинності дві абсолютно різні за своїм змістом ухвали слідчих суддів, які постановлені на одних і тих самих досліджених матеріалах. Але одна слідча суддя визнала постанову про закриття обґрунтованою, інша – скасувала. Слідство зупинене і залишилося два дні строку досудового розслідування. Цей строк кінцевий і він не може бути надалі продовжений», – підкреслив прокурор.

Як відомо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ.

Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: