Вищий антикорупційний суд поновив кримінальне провадження про збитки від формули «Роттердам плюс», оскільки прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не зважив на позицію експертів щодо збитків.
Про це йдеться у мотивувальній частині рішення слідчої судді ВАКС Оксани Олійник від 27 жовтня, повідомляє «Слово і діло».
Суддя зазначила, що у комплексній експертизі експерти встановили 19,34 млрд грн різниці між вартістю електроенергії до впровадження формули «Роттердам плюс» і після. Однак, у заключній частині дослідження експерти наголосили на тому, що питання про те, чи є ця сума збитками, не відноситься до компетенції судових експертів-економістів. Вони зазначили, що такий висновок передбачає встановлення порушення норм законодавства посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та вугільної промисловості, під час впровадження формули «Роттердам плюс».
Тому, на думку суддю Олійник, встановлення збитків пов'язано із необхідністю прокурором САП доведення фактичних обставин та порушень норм законодавства за допомогою інших доказів, які у взаємозв'язку із дослідженнями експертів, можуть підтвердити заподіяння тяжких наслідків (матеріальної шкоди). Але прокурор САП Віталій Пономаренко, який закрив справу «Роттердам плюс», не звернув на увагу на вказану позицію експертів і у своїй постанові не навів обставин та мотивів, на підставі яких він вважає неможливим встановлення порушень законодавства у діях посадовців НКРЕКП.
Також прокурор у постанові не зазначив про факт призначення детективами НАБУ нової експертизи, яка підтвердила 39 млрд грн збитків, та не надав цьому правової оцінки. Крім того, ані прокурор САП, ані детективи не призначили експертизу про завдання збитків АТ «Нікопольський завод феросплавів», який є потерпілим у справі. До того ж, строк досудового розслідування у справі не сплив і слідство має ще три дні, а тому НАБУ може ще одержати додаткові докази.
Як відомо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ.
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»