В Україні на початку січня близько 300 місцевих бюджетів залишалися незатвердженими, хоча державний кошторис-2021 Верховна рада встигла ухвалити ще 15 грудня. А чи знаєте ви, скільки грошей має ваша громада, район або область? Як чиновники використовують бюджет, який складається з наших податків? Чи можна вплинути на формування місцевого кошторису? «Слово і діло» пропонує розібратись – як дізнатись з чого складається бюджет вашого населеного пункту чи всієї країни.
Де можна знайти інформацію про державний та всі обласні бюджети
В Україні вже два роки працює державний вебпортал бюджету для громадян, на якому зібрані офіційні дані щодо всіх обласних кошторисів, а також бюджету Києва і держбюджету. Йдеться про кошториси від 2018 до 2020 року включно.
Місцеві бюджети: доходи та витрати обласних центрів у 2021 роціНайбільший бюджет на 2021 рік у Києва, найскромніший – в Ужгорода. Не всі обласні центри змогли звести бездефіцитний кошторис.
Цей офіційний ресурс наповнює Міністерство фінансів спільно з державною установою «Відкриті публічні фінанси». Спочатку планувалося, що портал надаватиме відомості щодо бюджетів всіх українських міст і селищ міського типу в розділі «Місцеві бюджети» через «Пошук». Однак зараз активним є пошук тільки обласних кошторисів, а також державного та столичного.
Цікаво, що окрім доходів та видатків будь-якого обласного бюджету станом на листопад 2020 року можна подивитись, з чого він формувався. Також є можливість більш детально вивчити його структуру за доходами та видатками, щомісячну динаміку основних показників, його баланс та виконання фондів.
Наприклад, бюджет Одеської області станом на листопад 2020 року виконано на 87,4%, а за видатками – на 70,9%. Субвенції з державного бюджету місцевим кошторисам були заплановані в розмірі 2,649 млрд грн, а були виконані на 2,4 млрд (92,52%), дотації з державного бюджету місцевим бюджетам становили 438,8 млн грн. При цьому темпи зростання видатків упали на 52%.
Бюджет Кіровоградської області за доходами виконано на 98,9%, за видатками – 78,33%. За структурою кошторис області на 63% складається з офіційних трансфертів (1,7 млрд грн).
Крім інформації про обласні, столичний та державний бюджети на порталі також можна дізнатись про держборг та розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.
Де шукати відомості про доходи і витрати свого міста чи села?
Набагато важче знайти інформацію про бюджети окремих міст, включно із обласними центрами. Принаймні варто спробувати віднайти такі дані на офіційному вебпорталі міськради. І тут, зазвичай, спрацьовує прикра закономірність – у великих містах краще працюють сайти міськрад. Хоча, звичайно ж, як і скрізь, є приємні винятки з правил.
Наприклад, на сайті Луцької міської ради є окремий розділ «Бюджет», який добре видно на головній сторінці. Тут можна знайти інформацію про бюджет Луцька від 2017 року, подивитись, як у 2020-му використовувались кошти міста на боротьбу з коронавірусом. І окремо в новинах почитати про проєкт бюджету на 2021 рік, обсяг доходів якого пропонується на рівні майже 2,5 млрд грн.
До речі, не треба ускладнювати, достатньо просто набрати в інтернет-пошуковику «Бюджет Малина» – перше ж посилання видає необхідну інформацію на сайті міськради.
Іноді трапляється лише інформація в ЗМІ, а деталі доводиться отримувати через офіційні запити до органів влади.
Звичайно, можна просто прийти до приймальні міської чи селищної ради та прямо запитати, де отримати інформацію, що вас цікавить. У доінтернетні часи люди так і робили.
Як кожен українець може вплинути на формування бюджету
Є декілька інструментів впливу громадськості на бюджетний процес, але найдієвіший спосіб нині – брати участь у так званому громадському бюджеті. Частину місцевого бюджету громади розподіляють між проєктами, які подають самі мешканці громади та за які проголосувало найбільше людей.
У Києві громадський бюджет давно популярний і найкраще його використовують школи та дитсадки. На сайті «Громадський бюджет. Київ» станом на 13 січня подано 61 заявку на суму 16 млн 516 тис. 848 грн. Серед реалізованих проєктів найбільше відремонтованих шкільних стадіонів, дитячих майданчиків, оновлених комп’ютерних класів, закуплених інтерактивних дощок.
Так виходить, тому що адміністрації освітніх закладів мають вплив на батьків та можуть мобілізувати їх для голосування. І це не використання адмінресурсу, а пряма демократія в дії, коли перемагають ті, хто першим зорієнтується та зміг організуватися. Не без причини, що освітянські проєкти займають понад чверть від загальної кількості.
На другому місці спортивні проєкти – відремонтувати спортмайданчик, закупити форму для команди спортсменів, обладнати майданчик біля будинку.
Є й соціально значущі оздоровчі проєкти, як-от встановлення громадських дефібриляторів в метрополітені.
Щоб проєкт прийняли до розгляду, необхідно набрати 10 голосів на кожні 100 тис. грн та по 10 голосів підтримки на кожні наступні 100 тис. грн запланованого обсягу бюджетних видатків на проєкт.
Крім того, Мінфін розробив методики, як громадськість може впливати на бюджетний процес:
стратегічне планування за участю громади;
публічні слухання з питань бюджету;
обстеження рівня задоволеності громадян та громадські опитування;
створення громадських консультаційних та наглядових комітетів;
загальні збори жителів громади;
незалежний бюджетний аналіз.
Раніше «Слово і діло» розібралося, на що витрачатимуть кошти держбюджету-2021.
Також ми детально проаналізували, на що і скільки витратили коштів з Фонду боротьби з COVID-19.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»