Україна сьогодні відзначає 29-ту річницю проведення референдуму про незалежність. 1 грудня 1991 року понад 90% українців підтримали відокремлення від СРСР, за це виступили як західні, так і східні області країни. На референдумі було підтверджено Акт проголошення незалежності, який Верховна рада ухвалила 24 серпня.
Тема референдуму актуальна в країні і сьогодні. З моменту обрання Володимира Зеленського президентом він і народні депутати намагаються повернути цей спосіб прийняття рішень в життя українців.
18 червня Рада затвердила у першому читанні законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум (що він передбачає можна подивитися на нашій інфографіці). Проголосувати документ у другому читанні депутати планували до кінця цього року. Віцеспікер Руслан Стефанчук пропонував розглянути його сьогодні, присвятити ухвалення пам'ятній даті. Однак на порядку денному питання немає. «Я думаю, що проблем з підтримкою цього законопроєкту всередині нашої фракції в залі виникнути не повинно. Але там є процедурний момент – велика кількість правок, і це просто може затягти роботу. У нас на цьому тижні і так є законопроєкти з великою кількістю поправок, наприклад, про внутрішній водний транспорт», – заявив Олександр Корнієнко.
«Слово і діло» пропонує подивитися, що стосовно референдуму обіцяла чинна влада і які обіцянки провалили їхні попередники.
Народовладдя і референдум щодо НАТО: що обіцяє Зеленський
Повернути народовладдя у наше життя першим пообіцяв саме президент Володимир Зеленський. У своїй передвиборчій програмі Зеленський написав, що першим його законопроєктом стане проєкт «Про народовладдя». У ньому буде закріплено механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії.
Але вийшло, що це не перший законопроєкт, а одна з перших провалених обіцянок на посаді президента. Перша ініціатива Зеленського – внесення змін до закону «Про державні закупівлі» щодо здійснення закупівель під час виборчого процесу. А законопроєкт про референдум він зареєстрував лише в червні 2020-го.
Провалив Зеленський також обіцянку першим указом затвердити план дій щодо впровадження в Україні «справжнього народовладдя». Замість цього він в день інавгурації підписав указ про прийняття повноважень Верховного головнокомандувача Збройних сил України.
Незважаючи на невдачі глава держави дав ще два обіцянки щодо народовладдя. Наприкінці листопада 2019-го він запевнив, що найближчим часом буде нове законодавство з цього питання. Але обіцянка провалена, адже через рік закон про референдум все ще не ухвалений.
У жовтні цього року, виступаючи з посланням до Верховної ради, Зеленський мав намір запровадити в Україні новий механізм «народовладдя»: «Перший законопроєкт про народовладдя готовий і поданий мною. Я закликаю всіх народних депутатів – дати нарешті українцям реальний механізм, щоб формувати основні завдання для влади, впливати на рішення, відчувати свою причетність до змін. Відчувати, що їхня думка важлива не тільки під час виборів. Це справедливо». Ця обіцянка поки що в процесі виконання, чекаємо ухвалення закону.
Крім того, у передвиборчій програмі Зеленський обіцяв, що рішення про вступ України в НАТО прийматимуть на референдумі. У червні минулого року він уточнив, що і референдум, і членство буде лише тоді, «коли українці будуть готові». До речі, така обіцянка була у попередника Зеленського – Петра Порошенка.
На референдумі, згідно з обіцянкою президента, українці вирішуватимуть, чи отримають іноземці право купувати українську землю: «Іноземці та компанії, в яких серед засновників є іноземці, отримають право купувати українські землі, земельні ділянки тільки в разі, якщо на це дано згоду народу України на всеукраїнському референдумі. Відповідний пункт буде міститися в законі». Такий пункт дійсно є в ухваленій земельній реформі. Вона набуде чинності з 1 липня 2021 року. Коли побачимо, як це все працює, дамо статус обіцянці Зеленського.
Обіцянка міністра цифрової трансформації прогресивніша: Михайло Федоров запевнив, що до виборів в 2024 році в країні буде система онлайн-референдумів.
Референдум щодо землі і легалізації канабісу: що обіцяють народні депутати
Партія «Слуга народу» підтримала президента і обіцяла в передвиборчій програмі запровадити механізми впливу громадян на рішення влади через всенародне голосування.
«Опозиційна платформа – За життя» вже провалила програмну обіцянку забезпечити відкриття ринку землі тільки за результатами опитування. Відповідна реформа була прийнята без проведення референдуму. Фракція за неї не голосувала і звернулася до Конституційного суду для оскарження.
В процесі виконання обіцянки ОПЗЖ про те, що на референдумах українці зможуть приймати рішення про відставку керівників місцевих органів влади, висловлювати недовіру інститутам влади.
Віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук виконав зобов'язання, що законопроєкт про всеукраїнський референдум буде внесений в Раду до 6 червня 2020-го. У свою чергу, спікер Дмитро Разумков виконав обіцянку до 18 червня розглянути всі три ініціативи щодо референдуму, які були зареєстровані в парламенті.
Юлія Тимошенко, як і представники партії ОПЗЖ, хоче вирішувати питання щодо продажу землі з допомогою всенародного опитування. Провести його вона обіцяла вже двічі, її остання заява – провести референдум, щойно закінчиться карантин. «Зважаючи на те, що закон про продаж землі набирає чинності тільки в наступному році, у нас буде час організувати і провести всенародний референдум і призупинити дію того закону», – вважає депутат.
Нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев в жовтні говорив, що закон про референдум буде ухвалений найближчим часом. Проголосувати має намір «Опозиційна платформа», пообіцяв Юрій Бойко. Фракція «Європейська солідарність», навпаки, підтримувати президентський законопроєкт не буде. Про це вже заявили Софія Федина та Володимир Ар'єв.
Запровадити механізм референдуму в передвиборчій програмі обіцяли Денис Маслов, Максим Дирдін, Георгій Мазурашу, Антон Поляков, Федір Христенко, Ігор Негулевський, Олександр Пасічний.
Ще один «Слуга народу» – Олександр Качура – пообіцяв ухвалити закон про легалізацію медичного канабісу після проведення референдуму. Володимир Зеленський вже поставив аналогічне запитання під час свого опитування 25 жовтня, і більшість його учасників підтримала легалізацію. Цікаво, чи буде ще референдум з цього приводу?
Які обіцянки провалила попередня влада
Петро Порошенко, коли балотувався на перший президентський термін, хотів одним із перших внести в Раду законопроєкт про референдум. Але за п'ять років своєї каденції Порошенко обіцянку не виконав.
При цьому в 2017 році Порошенко пообіцяв, що рішення про вступ України в НАТО і Європейський союз буде ухвалюватися на референдумі: «Ми твердо тримаємо курс на євроатлантичну інтеграцію. І навіть не сумнівайтеся, що в найближчому майбутньому в Україні пройдуть референдуми і щодо членства в НАТО, і щодо членства в Європейському союзі». Ці два зобов'язання п'ятий президент теж провалив: в лютому минулого року без референдумів були внесені зміни до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття членства в ЄС та НАТО.
Внести законопроєкт про референдум у Верховній раді VIII скликання мав намір Дмитро Ярош. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко в програмі обіцяв, що місцевим громадам буде надано право проводити всенародне голосування для вирішення важливих питань.
У Раді минулого скликання провести референдум з питання розпорядження сільськогосподарською землею обіцяв Михайло Поплавський. Євген Мураєв у вересні 2016-го запевняв, що його партія «За життя» протягом місяця ініціює референдум «щодо низки важливих державних питань» – статус України в світі, децентралізація тощо. Але всі ці обіцянки не виконані.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»