Прекрасні новини для президента Зеленського: 44% довіри на другому році президентства, станом на початок вересня, після всього, що Україна в його виконанні бачила і чого не дочекалася, це чудовий результат. Тепер можна продовжувати робити те, що робив, і не робити того, чого не дочекалися.
Коментуючи результати свого опитування, фахівці Соціологічної групи «Рейтинг» вказують, що швидкість, з якою втрачали довіру виборців Янукович і Порошенко, була набагато вищою. Перший, обраний у лютому 2010 року, вже до серпня мав рівень довіри, який зараз залишається в Зеленського після року і трьох місяців на посаді, а другий опустився до нього за сім місяців, до січня 2015 року.
У спробі зрозуміти, що ж ці цифри означають, непогано подивитися на партійні рейтинги й вкотре переконатися, що в них нічого істотно не змінюється: ті ж «слуги» попереду, хоч трохи і здали, за ними з великим відривом ОПЗЖ і «ЄС», ще трохи осторонь – «Батьківщина». У свою чергу, рівень довіри до лідерів переслідувачів, Бойка, Порошенка і Тимошенко, теж колишній: впевнено негативний. У третій лізі та ж каша з Ляшка, Смешка, Гройсмана і Тягнибока, «Голос» змагається з Шарієм за процентні крихти, все нудно й безперспективно.
Інший яскравий показник: 56% опитаних вважають, що місцеві вибори, головна подія осіннього сезону, нічого не змінять у ситуації в їхніх містах і селах. З чого, укупі з іншою цифрою, напрошується висновок, що період якихось дивовижних очікувань від «оновленої» влади точно закінчився, а від інших вже давно ніхто нічого не чекає.
Рейтингове піке: про ризики та можливості в падінні популярності владиСхоже, падіння рейтингів провладної команди набирає ознак системності. Як така тенденція позначиться на всіх політичних процесах у переддень місцевих виборів – прогнозував політолог Олександр Радчук.
Як і раніше, серед тих, хто ще довіряє чинному президенту, дуже висока питома частка українців віком до 30 років, чимало й тих, кому до 40-ка, а в групі тих, хто довіряє Бойку і Тимошенко багато 50-річних і старших за них. У Порошенка розподіл прихильників за віком більш-менш рівний. Вочевидь, існує розрив у поколіннях, який не дозволяє молодим бачити за Тимошенко або Бойком майбутнє, а для багатьох людей старшого віку Зеленський – зовсім не переконлива фігура. З Порошенком інша історія, тут більше не про вік, а про взаємне особисте та ідеологічне неприйняття експрезидента і Зеленського, яке відтворюється їх прихильниками. Знову ж таки, нічого нового.
Якщо рік з ґаком тому явище Володимира Зеленського народу сильно обурило політичні води, показало високий суспільний попит на іншу політику, і, здавалося, зараз всі рвонуть цей попит задовольняти за своїм смаком і розумінням, то зараз знову настало якесь затишшя і безриб'я. Хіба що списки безперспективних поповнилися новою партією – партією влади. Вона ще в лідерах, а Зеленський, хоч і значно менш популярний, але недосяжний для конкурентів. У цих залишках колишньої підтримки, схоже, дедалі менше позитивних очікувань, на плаву дозволяє триматися повне неприйняття опонентів, обридлих ще в попередні роки, та безталання претендентів на альтернативу. Тут би, звичайно, спертися не на гіпотези-припущення, а на повноцінне дослідження з аналізом фокус-груп, але де ж його візьмеш.
Яскраво продемонструвавши, наскільки, по суті, нескладно взяти владу в тих, хто втратив зв'язок із реальністю і з народом, Володимир Зеленський не став довго інтригувати й ховати свій рівень державного мислення і реформаторських домагань. Тепер він так само став у чергу на очікування змінника, який його без проблем посуне, якщо виявиться досить зухвалим і переконливим. Країна завмерла: ніхто нічого не чекає від відомих, вуі чекають всього невідомо звідки.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»