Канцлер Німеччини Ангела Меркель сьогодні, 18 серпня, проведе телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним через масові протести в Білорусі. Крім того, на тлі протестів у білоруських містах консультації тривають і на рівні ЄС та за участі США. Експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього (UIF) Ігар Тишкевич у коментарі «Слово і діло» зазначив, що існує три базових сценарії, за якими будуть розгортатися події в Білорусі, однак в будь-якому разі відбудуться перевибори.
«Питання в тому, що є декілька варіантів, декілька сценаріїв, які розігрує Лукашенко. Пропозиція Лукашенко щодо Конституції та перевиборів – це фактично стара схема, яка опрацьовувалася Лукашенком ще з початку 2019 року. Ця схема вже була готовою на початку 2020 року. Фактично Лукашенко вже готував для себе транзит або за казахським, або за іранським сценарієм. Навіть, якщо ми подивимося на перебіг агітаційної кампанії, групи Цепкала та Бабарика проводили практично власну кампанію, яка не була розрахована на вибори 2020 року. Вона проводилася для того, щоб створити умови для виникнення політичної партії. Тому є три базових сценарії, згідно з якими можуть розвиватися події. Перший: протести вщухають чи їх придушують і в такому разі ще на два роки ситуація залишається. Другий: пропозиція Лукашенка щодо Конституції та перевиборів вдало продається опозиції та ключовим західним гравцям і в такому форматі перевибори проходять у 2021 році. Варіант третій, найменш вірогідний: на превеликий жаль, це коли вулиця змусить піти Лукашенка у відставку», – прокоментував Ігар Тишкевич.
Ситуація в Білорусі: як протести можуть вплинути на УкраїнуУкраїнська сторона повинна прогнозувати розвиток подій у Білорусі з політичної, економічної та військової точок зору, вважає експерт.
Експерт пояснив, що за будь-яким базовим сценарієм перевибори відбудуться.
При цьому Тишкевич зауважив, що в ЄС готові піти на компроміс із білоруською владою, оскільки персональні санкції, які запроваджуються, мають формалізований характер.
«Якщо ми подивимося на персональні санкції, це заборона на в’їзд та арешт майна на території ЄС. З точки зору логіки середньостатистичний командир роти ОМОНу має віллу в Іспанії? Чи буде йому боляче від цих санкцій? В ЄС це розуміють і найбільш потужні санкції, які би боляче вдарили по економічній ситуації в країні, поки що не погоджують. Частина в ЄС вважає, що відштовхування Білорусі від співпраці з ЄС кидає Білорусь в обійми Російської Федерації. Але є ще один фактор: внутрішні проблеми заважають погодити єдину позицію. Це дуже яскраво проілюстровано останнім засіданням міністрів закордонних справ ЄС, коли не було єдиного спільного стейтмента щодо Білорусі через те, що Греція його заблокувала. Й це сталося не через якусь любов до Лукашенка, а оскільки Німеччина не підтримала Грецію в її суперечках з Туреччиною», – пояснив експерт.
Тишкевич зауважив, що ЄС готовий говорити з білоруською владою та шукати компроміси, однак на ситуацію також буде впливати позиція США та РФ.
Попри це, експерт припустив, що протести триватимуть, і потенціал ще залишається.
«Протести ще триватимуть близько двох тижнів. Масових затримань у найближчі дві-три доби не буде. Але тут уже залежить від консультацій між США та РФ, які відбувалися вчора, та чи буде черговий тур, а також – від консультацій між США та Китаєм, що також відбуваються в робочому порядку, тому в найближчі декілька днів буде відносно спокійно», – розповів він.
Підсумовуючи, фахівець наголосив, що водночас Лукашенко продовжує використовувати Росію для шантажу ЄС.
«Лукашенко зараз пробує показати, що він більший росіянин, ніж самі росіяни. Для того, щоб піти на якісь агресивні дії задля його усунення, ці дії повинні бути легітимними з точки зору пересічного росіянина. З іншої точки зору, це елемент шантажу західних країн із боку Лукашенко. І це також діє», – додав Ігар Тишкевич.
Нагадаємо, з вечора 9 серпня (в день виборів) почалися масові акції протестів із затриманнями.
А 14 серпня Білорусь передала Росії 33-х раніше затриманих бойовиків «Вагнера», запит на видачу яких надсилала Україна. Пізніше бойовики були передані до РФ, а запити України проігноровані.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»