«Бориспільський експрес»: ВАКС заарештував майно експосадовця УЗ

Читать на русском
Антикорупційний суд задовольнив клопотання детектива та прокурора про арешт майна підозрюваного колишнього посадовця УЗ.
Вищий антикорупційний судфото: «Слово і діло»

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно колишнього заступника директора філії Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» Вадима Горюшка, якого НАБУ і САП підозрюють у зловживаннях під час запровадження електронного квиткового сервісу для «Бориспільського експресу».

Таке рішення ще 24 червня ухвалив слідчий суддя ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Детектив НАБУ і прокурор САП просили накласти арешт на майно Горюшка та його дружини Ганни, а саме: автомобіль Toyota Camry 2011 року виробництва; автомобіль Peugeot 208 2013 року виробництва; Infiniti QX50 2019 року виробництва; земельну ділянку площею 0,074 га у Хотянівці Вишгородського району Київської області і садовий будинок загальною площею 156,1 кв. м у тому ж населеному пункті. Метою такого заходу вони вказали забезпечення конфіскації майна.

Вивчивши клопотання, суддя його задовольнив частково, не заарештувавши автомобіль Peugeot 208. Він вказав, що власника цієї автівки було змінено 17 червня. Наразі вказане рішення оскаржується в апеляційній палаті ВАКС власниками майна.

Раніше ВАКС обрав запобіжні заходи спочатку трьом підозрюваним у справі «Бориспільського експресу», а потім ще двом.

Нагадаємо, НАБУ в цій справі повідомили про підозру чотирьом особам, а потім ще одній особі. НАБУ і САП встановили, що у 2018 році посадовці УЗ ініціювали закупівлю нового сервісу для продажу квитків на «Бориспільський експрес». Для уникнення проведення відкритих торгів службовці нібито підробили документацію та всупереч закону організували закупівлю за переговорною процедурою.

Проте в рамках проведеної експертизи було з'ясовано, що надане для продажу квитків на «Бориспільський експрес» програмне забезпечення УЗ фактично дублює функціональні можливості вже наявного електронного сервісу booking.uz.gov.ua і, отже, не потребує додаткових витрат.

Зі свого боку розробник сервісу запропонував УЗ безкоштовно реалізувати електронний продаж на «Бориспільський експрес», просто додавши відповідну опцію до сервісу, що вже функціонує. Однак УЗ обрала інший спосіб отримання сервісу, витративши 10,4 млн гривень за придбання цієї опції в іншої компанії.

За інформацією органів правопорядку лише після початку досудового розслідування і проведення слідчих дій керівництво УЗ зупинило розрахунок за програмне забезпечення, і 10,4 млн грн залишилися на рахунках державної компанії.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: