Експрес до Борисполя: НАБУ обшукало офіс розробника квиткового сервісу

Читать на русском
Столичний райсуд не задовольнив низку скарг компанії-розробника квиткового сервісу бориспільського експресу.

У межах кримінального провадження про можливу розтрату коштів службовими особами ПАТ «Укрзалізниця» під час купівлі квиткового сервісу для експресу до аеропорту «Бориспіль» детективи Національного антикорупційного бюро обшукали офіс компанії-розробника програми.

Про це йдеться в ухвалах Солом'янського районного суду міста Києва, повідомляє «Слово і Діло».

Як відомо, 12 березня детективи НАБУ провели обшук в офісі компанії «Віртуальні технології і системи». В ході обшуку детективи вилучили у директора фірми Олексія Косенкова мобільний телефон Lenovo, а також два мобільні телефони Samsung і Huawei у одного з кінцевих бенефіціарних власників підприємства. Згідно даних реєстру, бенефіціарами компанії «Віртуальні технології і системи» є Сергій Кравець (частка у 90%) та Григорій Безкровний (частка у 10%). Рішенням суду на ці телефони накладено арешт.

У зв'язку з цим адвокати вказаних осіб подали скарги на неповернення тимчасово вилученого майна. Водночас детектив заперечував проти задоволення клопотання, оскільки арешт накладено обґрунтовано. До того ж, під час огляду телефонів було знайдено сліди вчиненого злочину та інші відомості, які можуть бути використанні як доказ. Тому телефони визнані речовими доказами. Вивчивши скарги, суд залишив їх без задоволення.

За даними детективів, посадовці регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ УЗ в порушення вимог закону «про публічні закупівлі» та за відсутності для цього фактичної необхідності провели переговорну процедуру закупівлі квиткового сервісу в одного учасника. За результатами цих переговорів між філією УЗ та ТОВ «Віртуальні технології і системи» було укладено договір на загальну суму 21,43 млн грн. Також ця фірма отримала 10,71 млн грн авансу від УЗ.

Детектив додав, що підставою для проведення переговорної процедури вказано пункт 5 частини 2 статті 35 закону «про публічні закупівлі». Водночас, згідно цього пункту статті, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника. Також в технічних вимогах до цього квиткового сервісу вказана необхідність модернізації наявного програмного забезпечення АСК ПП УЗ (автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями). Своєю чергою УЗ обґрунтувала проведення переговорної процедури закупівлі з ТОВ «Віртуальні технології і системи» тим, що це підприємство є єдиним постачальником, яке може модернізувати наявне програмне забезпечення АСК ПП УЗ.

Однак НАБУ встановило, що ця вказана інформація не відповідає дійсності. Оскільки, як зазначає детектив, Державна аудиторська служба оприлюднила висновок про результати моніторингу закупівлі, у якому зазначається, що замовником не обґрунтовано, що виконання робіт іншими потенційними учасниками може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру. Таким чином, УЗ було завдано прямих матеріальних втрат. Крім того детектив підкреслював, що філія УЗ пояснювала цю переговорну процедуру експертним висновком Харківської Торгово-промислової палати від 22 жовтня 2018 року.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: