Кабінет міністрів затвердив останні плани створення об'єднаних територіальних громад. Міністерство розвитку громад та територій України опублікувало проєкти районування українських областей у рамках реформи децентралізації. Зокрема, на Закарпатті буде 5 районів, раніше планувалося – 4. Один із них – Берегівський район, про створення якого не йшлося. Там проживають українські угорці. Другий етап децентралізація забезпечить самодостатність громад, проте повинні враховуватися національні інтереси та історична перспектива. Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив доктор юридичних наук, експерт із конституційного права Михайло Савчин.
«Побоювання щодо сепаратизму в рамках реформи децентралізації пов’язані з тим, що ми роками жили в Російській Імперії, де було самодержавство, а місцеве самоврядування - це самодостатня, незалежна влада, яка діє на основі Конституції та законів, які визначають повноваження цих рад. Але, коли Верховна рада щось вирішує замість місцевих рад, це неправильно з точки зору конституційного принципу поділу влади. Інше питання, коли місцева рада ухвалює рішення, яке не стосується їхньої компетенції. Тоді – так, можна розпускати місцеву раду, звільняти з посади. Це вже інше питання. Але коли центральна влада втручається в прерогативи місцевої влади, то це «радянщина», – зауважив Савчин.
«Національні» ОТГ: які ризики має децентралізація на ЗакарпаттіСтворення угорської ОТГ не стане умовою сепаратистських настроїв, проте може бути використано Будапештом у політичних цілях, вважає експерт.
Експерт пояснив, що процес децентралізації скасував «владну ієрархію» та запроваджує механізми ухвалення рішень на місцях усупереч «радянським стереотипам».
При цьому юрист уточнив, що при формуванні рад повинні бути враховані питання національної безпеки й історична перспектива.
«Це питання з Угорщиною, дипломатичне, щодо поділу на територіальні громади, вірогідно, стався після зустрічі Кулеби та Сійярто. Раніше, за часів Австро-Угорщини, тут було 5 районів, а зараз у Берегівський район об’єднають три. Застороги з боку істориків можуть бути, оскільки питання в тому, що далі буде з Європейським союзом, що з Росією буде. Угорці сприймають питання Трансильванії, як елемент збереження власної ідентичності, і для румунів це також проблема. Але з точки зору конституційного права – конституційна ідентичність», – пояснив Михайло Савчин.
Він додав, що процес децентралізації відбувається навколо перерозподілу владних повноважень, зокрема між місцевими адміністраціями з метою, щоб податки залишалися на місцях і використовувалися громадами на їхній розсуд.
«Це означає запровадження певних моделей розподілу влади, місцеве самоврядування. У нас унітарна держава з деякими винятками: автономія була в Криму, але це було недобре реалізовано. Тепер питання в тому, щоб провести децентралізацію влади. Об’єднання територіальних громад – на другій стадії», – підкреслив експерт.
«Запускається дискусія, що держава на це дає багато грошей. Це ж не держава дає гроші, це ж гроші людей, які там працюють, це їхні податки, й вони мають залишатися на місцях і фінансувати деякі функції держави», – підсумував доктор юридичних наук Михайло Савчин.
Нагадаємо, у березні Кулеба та Сійярто провели відеоконференцію, під час якої домовилися про те, що Угорщина не буде штрафувати українців за прострочені документи на час дії обмежувальних заходів, запроваджених у зв'язку з пандемією коронавірусу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»