Довкола «антиколомойського закону» дуже багато юридичних тонкощів, через які документ можуть скасувати в Конституційному суді. Таку точку зору в коментарі «Слово і діло» висловив політтехнолог Тарас Загородній.
Експерт зауважив, що закон про банки може зіграти свою роль в тому, щоб отримати кредит від МВФ. Однак вже є проблеми із застосуванням закону. Наприклад, є питання до процесу націоналізації ПриватБанку, оскільки процедура повинна була тривати щонайменше рік, щоб уникнути різних лазівок і претензій надалі.
«Також є нюанси, які пов'язані з тим, що власники банків більше не зможуть оскаржувати рішення Нацбанку про правомочність визнання банку, скажімо, неплатоспроможним. У такому разі НБУ буде царювати. Немає можливості оскаржити його дії. Це тягне за собою юридичні наслідки. Передусім це порушення Конституції. Отже, юристи банків можуть звернутися до ЄСПЛ», – сказав політтехнолог.
Експерт зазначив, що на ситуацію, наприклад, вже відреагував Портнов, а з огляду на те, що він має великий досвід оскарження різних дій в європейських судових структурах, не виключені різні повороти і в цій ситуації.
«Антиколомойський закон»: наскільки активними раніше були автори тисяч поправокДо антиколомойського закону подано понад 16 тисяч правок. Ми подивилися, наскільки активними раніше були нардепи, які запропонували понад тисячу.
Тарас Загородній також нагадав про те, що закон не має зворотної сили. Закон може поширюватись тільки на можливі в майбутньому націоналізації, а наразі йдеться про ситуацію п'ятирічної давності.
Співрозмовник припустив, що будуть подачі до Конституційного суду й високі шанси, що закон скасують.
«Головне питання в тому, коли можуть скасувати закон: до чи після отримання траншу МВФ», – додав Загородній.
Політтехнолог зауважив, що ситуація з «антиколомойським законом» – гра в довгу, крапка не поставлена. Президент продемонстрував, що готовий вдатися до кардинальних заходів для того, щоб показати незалежність від Коломойського.
«Президент приїхав фактично особисто переконувати депутатів голосувати, сам показав, що готовий піти на конфлікт із людиною, яка його фактично зробила», – підкреслив Загородній.
Співрозмовник також уточнив, що зараз важливо зрозуміти, які цілі переслідує Коломойський. Для олігарха важливо, щоб активи, які фактично перебувають у заставі держави, не були націоналізовані далі.
«Тобто, якщо активи зараз перебувають у заставах, то банки можуть звертатися до виконавчої служби, щоб все повернути під контроль держави. Поки цього не відбувається, але, можливо, що у зв'язку з цим будуть судові суперечки. Можливо, Коломойський також хоче розіграти ситуацію інакше: не оскаржувати закон у КС в обмін на відгук позовів у Лондонському суді. У будь-якому разі юридичних нюансів багато, крапка з банком не поставлена», – прокоментував політтехнолог Тарас Загородній.
«Слово і діло» пропонує подивитися, наскільки активними раніше були нардепи, які подали до закону про банки понад тисячу правок,(таких сім).
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»