Апеляційна палата вважає, що звернення в дохід держави всього розміру застави в 80 млн грн, яку внесли за колишнього народного депутата Максима Микитася, є непропорційним втручанням у право заставодавця.
Про це йдеться у мотивувальній частині рішення палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня, повідомляє «Слово і діло».
Зокрема, судді вважають, що слідчий суддя не дотримався вимоги пропорційного втручання у цьому провадженні в частині покладення особистого і надмірного тягаря на заставодавця, що є несумісним із вимогами статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (у урахуванням практики її застосування ЄСПЛ) та пункту 2 частини 3 статті 132 КПК.
Також колегія звернула увагу, що Микитась порушив лише один обов'язок, який згадується як підстава для звернення застави в дохід держави серед формулювання «невиконання інших обов'язків», тобто зазначено у множині. Тому суд, зважаючи порушення одного обов'язку і дотримання іншим обов'язків, доходить висновку, що відповідатиме принципу пропорційності в цьому провадженні часткове звернення в дохід держави грошових коштів – 30 млн грн.
Як відомо, спочатку Вищий антикорупційний суд стягнув 80 млн грн застави Микитася через порушення ним обов'язків і збільшив нову заставу до 100 млн грн. Утім, він заставу не вніс і оскаржив рішення про стягнення застави. Тому САП спробувала заарештувати екснардепа, але суд відмовив, оскільки рішення про призначення нової застави ще оскаржується.
Пізніше апеляційна палата ВАКС зменшила розмір стягнутої застави до 30 млн грн, але залишила розмір нової застави в 100 млн грн.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили Микитасю про підозру в організації заволодіння понад 81 млн грн Національної гвардії України. За версією слідства, екснардеп, використовуючи підконтрольні йому будівельні компанії, діючи за попередньою змовою з екскомандувачем Нацгвардії Юрієм Аллеровим, генеральним директором компанії «Укрбуд Девелопмент» Олегом Майбородою, його заступником Сергієм Якусевичем, приватним оцінювачем Алісою Гринчук та колишнім заступником президента будівельної корпорації «Укрбуд» В'ячеславом Мармишем, організував корупційну схему з заволодіння нерухомістю НГУ.
У 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС України (в подальшому реорганізовано в ГУ НГУ) та компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали збудувати житловий комплекс із вбудованими паркінгами та нежитловими приміщеннями. В обмін на земельну ділянку площею близько 1 га в центрі Києва НГУ мала отримати в житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць.
Проте згодом, у 2016-2017 роки, сторони уклали додаткові угоди, за якими НГУ відмовилась від цих квартир та паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що та сама компанія-забудовник зводила на околиці Києва (біля станції метро «Червоний хутір»). Вартість цих квартир, як встановила проведена у межах досудового розслідування експертиза, на 81,63 млн грн менша за ту, в яку оцінені квартири, що мала отримати НГУ на старті домовленостей. Нещодавно НАБУ і САП завершили слідство у цій справі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»