За останні 60 років цивільна авіація 8 разів переживала скрутні часи. Від триразового зростання вартості нафти під час Ізраїльсько-Сирійської війни у 1973 році, до обвалу американських фінансових ринків у 2008-му. Скорочення польотних програм, штату, пасажиропотоку та банкрутства перевізників – неодмінні атрибути кожної нової кризи. Утім, жодного разу шок не був настільки сильним, ситуація непередбачуваною, а прогнози песимістичними, як зараз.
За даними Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО), з березня, коли пандемія стала глобальною, «коронакриза» скоротила ринок міжнародних перельотів на 85%. Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) наводить ще більш красномовну цифру: закриті кордони та запроваджені у різних країнах карантинні обмеження вплинули на виконання 98% пасажирських авіарейсів по усьому світу. Якщо на початку весни IATA прогнозувала падіння ринку авіаперевезень до кінця 2020 року на 38%, то у квітні погіршила прогноз до 48%. Очікувані збитки два тижні тому вже оцінювались в колосальні 314 млрд доларів. І це за умови початку нормалізації ситуації хоча б до кінця червня.
Коронавірус і авіаринок: що чекає компанії та чи подешевшають квиткиАвіакомпанія Ryanair через коронавірус у світі скасовує рейси до Європи. Обмеження діятимуть до 8 квітня, однак можуть бути продовжені.
Неписаний закон авіації: літак у повітрі приносить прибутки, а літак на землі – самі лише збитки. За даними ІСАО, після зими на стоянках аеропортів скупчилися понад 11 тисяч крилатих машин або більш ніж половина всього пасажирського флоту людства. Одна тільки американська Delta Air запаркувала по усій планеті понад 600 суден.
Авіакомпанії втратили практично увесь заробіток, але не позбавились зобов’язань. Перевізники вимушені збільшувати відрахування аеропортам на масовий паркінг і при цьому, зокрема, здійснювати регулярні платежі лізинговим та страховим компаніям, виплачувати зарплати, повертати гроші за невикористані квитки. Не варто забувати, що Boeing – не Lanos. Літак не можна просто закрити на ключ і завести через кілька місяців. Регулярне технічне обслуговування навіть майже повністю приземленого флоту так само залишається величезною статтею видатків перевізників.
За прогнозами Bloomberg, коронакриза у нинішньому форматі може спровокувати масові банкрутства авіакомпаній вже до кінця травня. Такий розвиток подій поставить під загрозу існування 25 мільйонів робочих місць в авіації та пов’язаних галузях. Перевізники просять уряди про «екстраординарну» державну підтримку. В умовах глобального падіння виробництва, споживання та торгівлі, розраховувати на допомогу від держав зможуть далеко не всі компанії.
Сенат США на порятунок цивільної авіації від економічних наслідків коронавірусу виділив 58 млрд доларів. 50 млрд доларів двома рівними частинами підуть на виплату зарплат для понад 750 тисяч співробітників галузі (безповоротна допомога – гранти) та на короткострокові кредити за низькими ставками. Решта дістанеться перевізникам вантажів та аеропортам. Головна умова – відсутність масових звільнень та виплата зарплат щонайменше до вересня.
Міністерство фінансів розподілило гроші на користь 10 великих компанії та 83 поменше. І цього все одно, м’яко кажучи, не достатньо. Найбільший американський (і у всьому світі) перевізник American Airlines наприкінці березня повідомив, що потребує 12 млрд доларів підтримки. Уряд вирішив, що компанія може розраховувати трохи менше, аніж на половину суми (5,8 млрд), з якої 1,7 млрд – позика.
В Європі ситуація ще більш напружена. Найбільша континентальна авіакомпанія Luftghansa потребує державної допомоги у всіх 4 країнах (Німеччина, Бельгія, Австрія та Швейцарія), де має дочірній бізнес. Перевізник почав скорочення попри не завершені переговори з чиновниками. Зокрема, оголосив про ліквідацію лоу-косту Germanwings (1400 робочих місць) та виключення з флоту 40 літаків. За інформацією Reuters, німецька влада може погодитись профінансувати компанію на мільйони євро в обмін на частку в компанії.
Як повернути гроші за подорож, якщо поїздку скасували?Усе залежить від умов договору з турфірмою. В одних випадках можуть повернути гроші за готель і трансфер, якщо вони ще не сплачені, а в інших – можуть і зовсім відмовити у виплатах.
20 квітня про банкрутство чотирьох філіалів у Швеції та Данії, в яких працювали 4700 людей, оголосила Norwegian Air. Працювати у компанії залишились 1300 пілотів та членів екіпажу в Норвегії, Франції та Італії. У той же день британський перевізник Virgin Atlantic, який входить до групи компаній мільярдера Річарда Бренсона, виступив з заявою, що зможе продовжити існування виключно за умови державної фінансової підтримки.
Україна з допомогою своїм авіакомпаніям не поспішає. 17 березня уряд закрив міжнародне державне авіасполучення, а наступного дня повністю зупинив внутрішнє. Найбільші національні перевізники (Міжнародні авіалінії України, SkyUp та інші) зупинили польотну програму, обмежившись виконанням евакуаційних та вантажних рейсів. При цьому МАУ відправила 90% персоналу в неоплачувану відпустку. 27 березня президент МАУ Євгеній Дихне повідомив, що компанія просить у держави стабілізаційний кредит на 60 млн доларів і на такому ж рівні оцінює річні збитки. 14 квітня міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що пропозиції щодо підтримки авіаційної галузі перебувають на стадії підготовки.
Найбільші видатки українських авіакомпаній, на відміну від європейських чи американських, пов’язані не з зарплатами, а відрахуваннями за лізинг літаків. За оцінкою Центру транспортних стратегій, у 2017 році 89% всього комерційного флоту перевізників перебувало саме у такій формі власності. Тому і майбутнє національної авіації залежить не стільки від підтримки уряду, скільки від готовності керівництва (часто пов’язаного з власниками перевізників) лізингових компаній йти на поступки.
Головна складність нинішньої «коронавірусної» кризи у її непередбачуваності. Кожен день вимушеного простою все більше розхитує фінансове становище перевізників та тисяч підприємств, які обслуговують потреби авіаційної галузі. Сьогоднішні масштаби катастрофи стають неактуальними вже завтра. Пережити складні часи зможуть лише компанії, які здатні адаптуватися до нової реальності. Вона диктує необхідність відмовитись від зайвих видатків, дорогих в експлуатації бортів, неприбуткових рейсів, роздутих штатів та втримати лояльних клієнтів. І вірити, що найближчими місяцями люди знову перестануть боятися заповнених літаків.
Богдан Машай, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»