«Законодавчий тероризм»: чи пришвидшиться розгляд законопроектів після зміни регламенту

Читать на русском
Богдан Бондаренкоексперт з конституційного права

Верховна рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект №1043 про зміни до регламенту. Він передбачає особливу процедуру, яка дозволить, зокрема, уникнути блокування розгляду питання великою кількістю правок. Наразі заручником «законодавчого спаму» став так званий «антиколомойський закон» про банківську діяльність. Народні депутати подали до нього понад 16 тисяч правок. У коментарі для «Слово і діло» експерт із конституційного права Богдан Бондаренко пояснив, що зміни до регламенту можуть стати причиною для дискусій про зворотну дію закону. Водночас експерт підкреслив, що закон про зміни до регламенту був розглянутий у першому читанні ще у 2019 році і не є новим.

«Банківський законопроект починали розглядати за попередньою законодавчою процедурою, і не факт, що це не є зворотною дією закону. Тут однозначного розуміння немає й можуть виникнути нюанси», – сказав Бондаренко.

Голосування за «антиколомойський закон»: що може стати предметом торгуАнтиколомойський закон Рада ухвалила в першому читанні 30 березня. Однак, коли відбудеться голосування в другому читанні – відкрите питання. 28 нардепів подали до антиколомойського закону 16 381 поправку.

Юрист нагадав, що законопроект №1043 був проголосований ще в серпні 2019 року в першому читанні і до нього вже не було можливості подати правки.

«Наступне питання полягає в тому, чи не обмежують зміни право законодавчої ініціативи депутатів. Річ у тому, що право законодавчої ініціативи народного депутата реалізується не тільки в тому, що він має подати законопроект, а ще й в тому, що він має подати правки. По суті, застосування такої процедури без внесення змін до Конституції, яка передбачає це право народного депутата, практично може тлумачитися, як його обмеження. З іншого боку, контраргумент пов'язаний із тим, що не можна зловживати правами, тому через таку точку зору можна обґрунтувати, що все добре», – додав Бондаренко.

Але він зауважив, що в будь-якому разі Верховна рада мала вирішити ситуацію, коли законопроект про банки був заблокований внесенням 16 тисяч правок.

«Говорити доводиться про те, що в нас на законодавчому рівні є «правковий спам», а по суті – «парламентський тероризм», бо деякі депутати в такий спосіб беруть законопроект у «заручники»: висувають вимоги, щоб вирішити якісь питання. Однак ця проблема існує давно – щонайменше років 10 та в різному вигляді. У партії «Слуга народу» було розуміння, що такою кількістю правок можна завалити роботу парламенту», – сказав Богдан Бондаренко.

Експерт зазначив, що після ухвалення змін до регламенту розглянути так званий «антиколомойський законопроект» Рада зможе не раніше як наприкінці травня.

Нагадаємо, Верховна рада на позачерговому засіданні 16 квітня ухвалила зміни до регламенту. Вони передбачають особливу процедуру розгляду законопроектів у другому читанні, якщо було подано мінімум у п'ять разів більше поправок, ніж кількість статей або пунктів у документі.

Нагадаємо, «Слово і діло» подивилося, наскільки активними раніше були народні депутати, які подали понад тисячу правок до «антиколомойського закону».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: