Епідемія коронавірусу примусила серйозно замислитися, в якому стані наша медицина та хто нас лікує. Медична реформа торкнулася й навчальних закладів, які готують лікарів і медперсонал, але поки лише по дотичній. До того ж, інтерес абітурієнтів до медичних вишів, де завжди було важко вчитися, набагато менший, ніж до гуманітарних або технічних спеціальностей. «Слово і діло» пропонує подивитись, наскільки зацікавлені майбутні студенти опановувати медичні спеціальності та які саме.
Топ-10 найпопулярніших спеціальностей
До першої трійки найбільш популярних спеціальностей серед абітурієнтів (за кількістю поданих заяв) у 2017-2019 роках були «Філологія», «Право» та «Менеджмент». Відзначиом, що з року в рік кількість заявок зменшувалась за всіма трьома напрямками, але все одно саме ці спеціальності все ще викликають найбільшу зацікавленість серед молоді.
На філологічні факультети у 2017 році мали намір вступити 85,5 тис. абітурієнтів. Наступного року інтерес зменшився на 10 тис. заявок і на цю спеціальність подали документи понад 75 тис. абітурієнтів. Торік зацікавленість зменшилася ще на 10 тис. заявок і на філологію спробували вступити 65,4 тис. випускників.
Право теж продовжує бути в топі, але з кожним роком знайти роботу правникам стає все складніше. Якщо у 2017 році на право подали понад 74 тис. заявок, то наступного року – на тисячу заявок менше, а в 2019 році – трохи більше 65 тис. заявок.
На менеджмент у 2017 році хотіли вступити 59 тис. абітурієнтів. У 2018 році цей інтерес відчутно зменшився до 47,7 тис. заявок, а у 2019 році – нараховував трохи більше 50 тис. заявок.
Інші спеціальності дещо змінювали кількість охочих залежно від року. Зокрема, у 2017 році популярною була медицина (46,6 тис. заявок), комп’ютерні науки (45,5) та туризм (45,3). Закривали топ-10 найбільш популярних спеціальностей «Середня освіта» (44,3 тис. заявок) та «Психологія» (42,6).
У 2018 році медицину відтіснив напрямок «Середня освіта», куди хотіли вступити 45,4 тис. абітурієнтів, далі за популярністю йшли комп’ютерні науки (38,4) та економіка (29,7). А на медицину подали лише 29,1 тис. заявок.
Торік розклад сил знову змінився. Після філології, права та менеджменту найбільше заявок було на комп’ютерні науки (39,4), середню освіту (35,6) та журналістику (30,2). Далі за кількістю заявок йшли економіка (28,2 тис. заявок), інженерія програмного забезпечення (27,2), психологія (25,7) і замикала топ-10 медицина (25,3 тис. заявок).
Найпопулярніші напрямки в медицині
У 2019 році загалом на галузь охорони здоров’я було подано 62 тисячі 193 заявок абітурієнтів. Це 6,7% від загальної кількості бажаючих вступити до вишів.
Найбільшою популярністю серед вступників користувалась спеціальність «Медицина» (25,2 тис.) заявок. Від загальної кількості поданих заявок на вступ до вишів це лише 2,7%.
На фармацію мали намір вступити 13,6 тис. абітурієнтів (1,5%), на стоматологію подали 8,7 тис. заявок (0,9%), на фізичну терапію, ерготерапію – 7,7 тис. заявок (0,8%), на педіатрію – 2,5 тис. заявок (0,3% від загальної кількості заявок на вступ до вишів).
Ще чотири медичні напрямки були менш затребувані серед абітурієнтів. На технології медичної діагностики та лікування минулого року подали 1,6 тис. заявок, на медичну психологію – 1,4 тис., на медсестринство – 1,3 тис. та на громадське здоров`я – лише 102 заявки.
Прохідний бал на медичні напрямки у 2019 році
Цікавою особливістю минулорічної вступної кампанії стало те, що до першої десятки українських вишів, куди абітурієнти подали найбільшу кількість заявок, не потрапив жоден вищий медичний навчальний заклад.
ТОП вишів, куди подано найбільше заяв:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка (37 тис. 994);
Львівський національний університет імені Івана Франка (35 тис. 764);
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (33 тис. 324);
Національний університет «Львівська політехніка» ( 28 тис. 900);
Київський національний торговельно-економічний університет (28 тис. 126);
Національний авіаційний університет (23 тис. 939);
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (19 тис. 982);
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (17 тис. 437);
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (16 тис. 310);
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (16 тис. 266).
В Україні вже кілька років поспіль говорять про те, що якість навчання в медичних вишах досить посередня, до того ж, рівень абітурієнтів також бажає кращого. Після того, як МОН підняло прохідний бал на деякі медичні спеціальності, кількість бажаючих опановувати медицину зменшилася.
У 2019 році найбільший прохідний бал у медицині серед усіх спеціальностей становив 194,25. Прохідний бал на магістра зі спеціальності «Стоматологія» – 193,494. Понад 180 балів треба було набрати тим, хто хотів вступити на медичну психологію.
Щоб вступити на бакалаврат за спеціальністю «Громадське здоров`я», треба було набрати 178,586 балів, а на «Технології медичної діагностики та лікування» було достатньо 161,721 балів.
На фізиотерапевта минулого року (бакалавр) треба було набрати понад 160 балів, а на педіатра (магістр) – трохи більше 150 балів. Майже стільки ж треба було набрати, щоб вступити за спеціальностями «Медсестринство» (бакалавр) та «Медицина» (магістр).
Раніше «Слово і діло» зібрало інформацію про те, як відбуватиметься ЗНО після карантину. Передбачено два можливих сценарії та названі нові дати проведення оцінювання, вступної кампанії та початку навчального року.
Також ми подивились, які є інструменти для онлайн-освіти під час карантину в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»