Супервівторок у США: скільки важать гроші на американських виборах

Читать на русском
Блумберг провалив кампанію і вийшов з перегонів за президентство попри шалені вкладені гроші, а на Байдена і Сандерса чекають запеклі березневі бої. Владислав Фарапонов пояснив особливості передвиборчих перегонів у США і розповів, що там зараз відбувається.

У Сполучених Штатах пройшов довгоочікуваний Супервівторок. Це по-справжньому велика і важлива подія для праймеріз, тобто попередніх виборів усередині партій. Саме під час Супервівторка кандидат може здобути найбільш вагому частину делегатів на партійний з'їзд, де і обирається кандидат від партії. Цього разу вся увага прикута до праймеріз опозиційної партії – демократів, оскільки республіканці без сумніву довірять балотуватися на другий термін чинному президенту Дональду Трампу.

Чому на праймеріз визначають не тільки власника Білого дому

До речі, чимало українських ЗМІ восени поширювали інформацію про те, що Трампу республіканці можуть не довірити другий термін саме через імпічмент, спричинений так званим «Українагейтом». В американській історії лише 4 рази чинний президент не здобував номінацію від своєї партії. Усі рази це траплялося у XIX-му столітті: зокрема, стосовно президента Ендрю Джонсона, до якого також був застосований імпічмент нижньою палатою Конгресу. Тому однозначно сподіватися на розкол партії республіканців не доводиться, чого не скажеш про партію, яка представляє інтереси ліберальних виборців.

Демократи дійсно багато чим ризикують цього року, та це стосується не тільки самих президентських праймеріз, а й парламентських виборів. Не слід забувати про те, що одночасно в Америці в перший вівторок після першого понеділка листопада кожні два роки проходять вибори до Палати представників (де демократи повернули собі більшість лише в 2018 році), а також на третину має оновитися Сенат, який зараз контролюють республіканці. Звичайно, безпосередньо кандидати в президенти на ці вибори не впливають, але вони є уособленням партії та формальними лідерами (це стосується лише правлячої партії республіканців).

Хоча до загальних виборів 3-го листопада ще більш ніж півроку, саме зараз визначається хто опиниться в бюлетені за змагання на найбільш впливу посаду світу. Після тривалих партійних баталій, так само як і рік тому, найбільш вірогідним опонентом Трампа вважається колишній віце-президент часів Обами Джо Байден.

Зміна правил на руку кандидатам від істеблішменту

Праймеріз цього року надзвичайно непередбачувані, адже ще тиждень тому (до перемоги на праймеріз у Південній Кароліні) кампанія Байдена була на межі цілковитого фіаско, а зараз саме він виглядає найбільш вірогідним суперником Трампа від демократів. Це у Сполучених Штатах називається momentum, тобто різке та помітне піднесення з електоральної точки зору. Якщо раніше лідерство вимірювалась виключно рейтингами, як у національних опитуваннях, так і по окремих штатах, то зараз мова йде про кількість делегатів з так званим імперативний мандатом. Саме 1991 голос цих делегатів має набрати кандидат від демократів, щоб здобути номінацію. Станом на зараз Джо Байден має 566 делегатів, а його опонент Берні Сандерс – 501. Наприклад, у республіканців ця сума залишається поки незмінною – 1237.

Саме ці делегати, які розподілені по штатах пропорційно населенню, віддадуть свої голоси на конвенції демократів 13 липня у штаті Мілуокі. Найбільш важливою процедурною зміною порівняно з 2016-м роком стало недопущення так званих супер делегатів до голосування у 1-му турі національної конвенції, де обирають президента. Тобто, загалом делегати діляться на два типи: супер делегати (той самий істеблішмент, усього їх 771), які вільні розпоряджатися своїм голосом на власний розсуд, і делегати від кожного штату з імперативним мандатом.

Чому це важливо? Тому що істеблішмент Демократичної партії робить усе, аби не допустити обрання їхнім кандидатом відверто лівого Берні Сандерса. Багаторічний сенатор зі штату Вермонт одночасно прогнозовано має високі позиції. Безперечно, після його поразки на праймеріз 2016 року, де перемогла Гілларі Клінтон, очікувати на те, що Сандерс змарнує свій наступний та, схоже, останній шанс (кандидату 78 років) не доводилось. У той час як демократичний істеблішмент, до якого Берні Сандерс аж ніяк не належить, був деморалізований неочікуваною поразкою Гілларі в кінці 2016 року, Сандерс не втрачав часу та продовжував згуртування свого електорату, а найголовніше: побудову справді величезного штабу прихильників по всій Америці.

Саме цим можна пояснити раптове зняття кандидатів-центристів на користь Байдена. До Супервівторка фактично 4 кандидати змагались за вподобання одного і того самого більш поміркованого виборця, який не готовий підтримати ультра лівого Сандерса і трохи більш помірковану Уоррен. Популярність Сандерса зумовлена його величезним політичним досвідом, великою розбіжністю між центристськими кандидатами, і що не менш важливо: його порядок денний має підтримку серед населення.

Центристи, умовно кажучи, не запалюють (принаймні так здавалось до ночі вівторка) та надто схожі на класичний американський істеблішмент, на кшталт Клінтон. Тому на їхньому фоні, особливо, коли ці кандидати змагаються до останнього, Сандерс є найбільш помітним та підготовленим серед нетипових кандидатів від демократів. Заради справедливості, Сандерс навіть офіційно не є членом Демократичної партії, що також несе величезні ризики щодо його можливого обрання кандидатом від партії.

Перший гей серед кандидатів у президенти США несподівано здався

Несподівано для всіх достроково завершив президентську кампанію перший відкритий гей в американській політиці Піт Бутідждич. Колишній мер містечка Саут-Бенд в Індіані неочікувано виграв перші кокуси в Айові, та фінішував другим у Нью-Гемпширі. Єдиною серйозною поразкою мера Піта, як його називають в Америці, стали результати в Південній Кароліні, де переміг Байден. Очевидно, саме це стало справжнім індикатором нездатності Піта здобути прихильність афроамериканського населення. Піт мав вагому підтримку серед молоді та військових, адже він у свої 38 – ветеран Афганістану. До речі, його плани з реформування медицини, що є зараз базовою електоральною темою демократів, не були такими радикальными, як у Берні Сандерса: а отже, були більш реалістичними.

Насправді так звані «endorsments» (схвалення/підтримка) уже протягом декількох кампаній не відіграють настільки значної ролі на національному рівні, як здається на перший погляд. Більшою мірою таке враження створюють медіа, але, заради справедливості, Джо Байден за останній тиждень зробив усе, щоб спростувати наявну тенденцію. Після суботніх праймеріз у Південній Кароліні, де Байден здобув майже 50%, та кількісної перемоги по штатах у Супервівторок його шанси перехопити ініціативу значно зросли. Оскільки саме Південна Кароліна була одним із перших чотирьох штатів, що має найбільший відсоток представників афроамериканського населення, Байден міг розраховувати на їхню підтримку, адже працював віце-президентом у Барака Обами.

Вибори в США: хто претендує на пост президентаТрамп є фаворитом республіканців, а серед демократів запекла боротьба триватиме до липня, коли стане відомий суперник чинного президента США.

Неписане правило передвиборчої гонки демократів як на праймеріз, так і на загальних виборах: «Хто здобуває голоси афроамериканського населення, той і перемагає» справдились у цьому штаті як ніколи. Байден сам не заперечує того, що його кампанія до цієї перемоги була майже «мертвою», проте виборці все ж дали йому шанс. Неабияку роль саме для цієї перемоги зіграла підтримка Джима Клайберна – найбільш впливового конгресмена у штаті.

Зі впевненістю можна стверджувати, що зараз перевага на боці Байдена. Оскільки ліберальні виборці, на відміну від консерваторів, губилися у різноманітті кандидатів та їхніх ідей на праймеріз, підтримка спочатку Піта Бутіджидча та сенаторки із Міннесоти Емі Клобучар у цих перегонах і принесли Байдену номінальну перемогу в цій міні-дуелі.

Супер-сюрпризи на Супервівторок

По-перше, чому «супер»? Насамперед через те, що у цей день є шанс одночасно здобути найбільшу кількість делегатів. Кожен штат дає різну кількість делегатів, залежно від населення. Наприклад, цього року вперше Каліфорнія із населенням у 39 млн, що пропорційно дають 415 делегатів на з’їзд партії, голосувала на Супервівторок одночасно з Техасом, що міг забезпечити потенційному абсолютному переможцю 228 голосів. На прикладі перших чотирьох штатів у цій кампанії легко простежується ефект «доміно» в голосуваннях по штатах. Саме тому Супервівторок надзвичайно цінний: результати в одних штатах впливають на подальші електоральні настрої в інших. Проголосувало всього 18 штатів з 50 – ні для кого, крім тих кандидатів, що покинули гонку, ще нічого не вирішено.

Мабуть, найбільшим розчаруванням цієї короткої для нього кампанії став Майкл Блумберг. Попри те, що він фактично не проводив агітацію «в полі», а зосередився виключно на онлайн-рекламі в усіх 14 штатах, він з тріском провалив ці праймеріз. Блумберг не здобув більшості делегатів у жодному штаті, тому цілком логічним виглядає його рішення також вийти з перегонів та підтримати Байдена. Відверто, його невдала поява на перших для нього дебатах у Неваді значно зіпсувала йому кампанію, проте декілька відсотків голосів саме у Байдена він усе ж відібрав, особливо, у штатах, де переважає відсоток «білого» населення. Блумберг витратив на власну кампанію близько півмільярда доларів, але не здобув нічого. Де-факто, ці праймеріз також показали, що великої ролі власні гроші самого кандидата в американській політиці не відіграють.

Супервівторок показав, що партія демократів, а ще більше – їхні прихильники, справді розділилися на лівих та поміркованих. Байден переміг у тих штатах, де міг здобути звитягу, але підтримка Емі Клобучар та Піта Бутіджижча згуртувала більш поміркованих ліберальних виборців навколо Байдена. Наприклад, у штаті Міннесота, який у Сенаті представляє Емі Клобучар, впевнено переміг Байден, хоча за останніми опитуваннями там лідирував Сандерс. Несподівано Байден переміг у Масачусетсі, який є «домашнім» штатом Елізабет Уоррен, де так само перевага була на боці сенатора із Вермонту.

Найбільш важливі з математичної точки зору штати, Техас та Каліфорнію, Байден і Сандерс розподілили майже порівну. Станом на зараз ще триває підрахунок голосів у Каліфорнії та Техасі через велику кількість громадян, що відправили свої голоси раніше цього вівторка. У Техасі Байден трохи випередив Сандерса через підтримку місцевого конгресмена О’Рурка та мітинг у Далласі безпосередньо в ніч перед відкриттям дільниць. Також впевнено та несподівано Байден переміг у Вірджинії та здобув підтримку афро-американського населення в Алабамі.

Супервівторок, як бачимо, пережили не всі. Клобучар та Бутіджич знялись безпосередньо перед голосуванням, а Блумберг фактично визнав свою поразку. Елізабет Уоррен формально досі залишається у гонці, але де-факто лише заради того, аби не дати Сандерсу вирватися вперед. Після Супервівторка життя на праймеріз триває та буде лише набирати обертів. Уже незабаром будуть голосувати, наприклад, такі штати, як Мичиган, який Сандерс виграв на праймеріз 2016 року; Огайо, де багато так званих «синіх комірців»; Флорида, в якій велика частка населення іспанського походження; чи Іллінойс, де переважають афроамериканці. У перелічених штатах Байден та Сандерс мають мінімальну перевагу одне над одним, тому наступні масштабні праймеріз 10 та 17 березня будуть не менш запеклими, і саме березень покаже, хто може вести кампанію на довгу дистанцію.

Владислав Фарапонов, експерт аналітичного центру «Ad astra», студент Wright State University, Ohio (США), спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...