Золотовалютні резерви та облікова ставка: що лишали по собі українські прем’єри

Читать на русском

Економічні процеси набагато складніші, ніж заголовки новин або деякі заяви політиків, які одну й ту саму подію можуть подавати і як зраду, і як перемогу. У цьому сенсі цифри набагато інформативніші. «Слово і Діло» пропонує подивитися, як змінювалась вартість золотовалютних резервів України та облікова ставка НБУ з 1992 до 2020 року, і хто керував на той час урядом.

Золотовалютні резерви України

Золотовалютні резерви (ЗВР) або міжнародні валютні резерви – це зовнішні високоліквідні активи, що перебувають під наглядом держави. Нагляд здійснюють Національний банк України та уряд. ЗВР подаються у вигляді монетарного золота, іноземної валюти та державних цінних паперів, деномінованих в цих валютах. До ЗВР також можуть включатися залишки на рахунках в міжнародних організаціях.

Резерви можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків і платежів, покриття дефіциту платіжного балансу, стабілізації курсу національної валюти на міжнародних ринках, тощо.

Слід розрізняти золотовалютні резерви (міжнародні валютні резерви) та золотий запас (золоті резерви) країни. Золотий запас є лише частиною офіційних золотовалютних резервів держави, що подається у вигляді монетарного золота.

Наприклад, станом на 31 січня 2020 року офіційні резервні активи України становили 26 млрд 293 млн 70 тис. доларів США. Монетарне золото (якщо включати золоті депозити та золото в свопах) – лише 1 млрд 273 млн. доларів (трохи менше 5% від загального обсягу резервів).

Левову ж частку міжнародних резервів України складають активи в конвертованих валютах (цінні папери, валюта і депозити).

Ефективність поповнення та використання ЗВР залежить від способів управління цими ресурсами. Наприклад, у 2009 році обсяги золотовалютних резервів НБУ знизилися на 16%. Головними причинами зниження були покриття зведеного дефіциту платіжного балансу та продажу Нацбанком іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України на 10,4 млрд дол. Поповнювались міжнародні резерви у 2009 році за рахунок двох траншів МВФ у сумі 8,3 млрд дол.

Пів року Кабміну: як міністри Гончарука виконують обіцянкиСлово і Діло у режимі онлайн відстежує виконання обіцянок політиками. Цього разу підбиваємо проміжні результати роботи уряду. Гончарук обіцяє значно більше за колег. Двоє міністрів виконали уже більше чверті своїх обіцянок. А троє – досі не виконали жодної.

За даними МВФ, 28 років тому золотовалютні резерви молодої української держави були досить скромними. У 1992 році за часів прем’єрства Фокіна та Кучми сума золотовалютних запасів України на кінець року становила з 468 млн 913 тис. 725 доларів. Через рік, коли уряд очолював Звягільский, ЗВР різко впали до суми 166 млн 106 тис. 210 доларів.

Вже за два роки під час прем’єрства Марчука ЗВР подолали позначку у один млрд і становили понад 1 млрд 69 млн доларів.

У 1996 році, коли прем’єр-міністром України був Лазаренко (пізніше засуджений у США за відмивання грошей, шахрайство з банківськими переказами і здирництво) ЗВР зросли до 1 млрд 971 млн доларів. За даними «Transparency International», Лазаренко пограбував Україну на 200 мільйонів доларів.

Наступного року за іншого прем’єра Пустовойтенка, який до цього був міністром в Кабміні Лазаренка, ЗВР різко зросли до 2 млрд 359 млн доларів, але у грудні 1998 року стрімко скоротилися до позначки 793 млн доларів.

За прем’єрства Ющенка у 1999-2000 роках ЗВР зросли до 1 млрд 477 млн доларів і відтоді цей показник постійно підіймався вгору до 2007 року включно.

У грудні 2002 року прем’єр-міністром України став Янукович. За даними МВФ, станом на січень 2003 ЗВР становили 4 млрд 429 млн. Коли Янукович звільняв крісло очільника уряду в грудні 2004 цей показник становив 9 млрд 714 млн.

У 2005 році в Україні змінилося два уряди – Юлія Тимошенко працювала з лютого по вересень і залишила 14 млрд 410 млн доларів ЗВР. Її змінив Єхануров, який працював 11 місяців і на момент уходу залишив в країні 18 млрд 130 млн ЗВР.

Потім Кабмін України знову очолив Янукович, який був на посаді прем’єра з серпня 2006 до грудня 2007 років. Коли він звільняв прем’єрський кабінет для Юлії Володимирівни, то ЗВР становили 32 млрд 878 млн доларів.

Вдруге Тимошенко керувала урядом з грудня 2007 по березень 2010 років. Отримавши країну із ЗВР у понад 32 млрд доларів вона пішла з посади, залишивши «в закромах Родины» тільки 24 млрд 148 млн доларів золотовалютних запасів (станом на кінець лютого 2010 року).

Наступником Тимошенко був Азаров, який керував Кабміном до грудня 2013 року і на момент його втечі з країни золотовалютні резерви становили 20 млрд 414 млн. доларів.

Уряд Яценюка (з лютого 2014 до квітня 2016 років) вийшов на фінішну пряму із показником у 12 млрд 721 млн доларів.

Гройсман став прем’єром у квітні 2016 року і через майже три з половиною роки йдучи з посади залишив своєму наступнику ЗВР у сумі 21 млрд 840 млн доларів.

Гончарук очолив уряд наприкінці серпня 2019 року, а в грудні ЗВР були на позначці 25 млрд 302 млн доларів. Станом на січень 2020 року цей показники збільшився до 26 млрд 293 млн доларів.

Як змінювалась облікова ставка НБУ у 1992 – 2020 роках

Облікова ставка показує, скільки коштують гроші в економіці і визначає відсоток, під який комерційні банки отримують гроші у центрального банку. Це впливає і на відсоток, під який комерційні банки дають позики громадянам та бізнесу. Що вища ставка, то дорожчими є гроші в економіці, що нижчою – то дешевшими.

У 1992 році за прем’єрства Фокіна та Кучми облікова ставка НБУ становила 80-30% річних, а за рік пыд час уряду Звягільського – сягнула 100-240% річних.

У 1994 році справи в економіці країни були настільки складними, що облікова ставка НБУ протягом року коливалась від 140 до 300% річних. За таких умов брати кредит було рівнозначно самогубству, а про іпотеку українці тоді не те що не мріяли, навіть не чули.

Протягом наступних трьох років облікова ставка НБУ коливалась від 110 до 16% річних і на початок нового століття була приблизно 30% річних.

З 2001 року, коли прем’єр-міністром був Кінах, облікова ставка почала знижуватися і на грудень становила 12,5%. Кредитування в банках було все ще ризикованою справою, але вже більш доступною.

На початку 2002 року облікова ставка була 11,5%, а в грудні становила 7%. Наступні п’ять років цей показник був в межах 7,5-9,5% і почався розквіт іпотечного кредитування, яке співпало із початком бебі-буму в Україні.

Всесвітня економічна криза кінця 2008-2009 років боляче вдарила по український економіці і це відчула на собі в першу чергу банківська система. Облікова ставка НБУ підскочила до 10-12,5%.

У 2010 році ситуація дещо стабілізувалася і облікова ставка була в межах 7- 9,5%, а надалі знизилася до 6,5% у серпні 2013 року.

Протягом складного для України 2014 року облікова ставка піднімалась з 9,5% у квітні до 14% – у грудні. Наступного року цей показник був вкрай нестабільним: лютий –19,5%, з березня по липень – 30%, і до кінця 2015 року знизився до 22%.

У 2016 році показник облікової ставки потроху знижувався від 22 до 14%, але до грудня 2017 року зріс до 14,5%.

Зростання облікової ставки цим не обмежилося і протягом 2018 року ситуація виглядала наступним чином: у січень – 16%, з березня по травень – 17%, червень – 17,5%, вересень-грудень – 18%.

У зворотньому порядку розгорталися події із зниженням облікової ставки НБУ у 2019 році: лютий-березень – 18%, квітень-червень – 17,5%, липень – 17%, вересень-16,5%, жовтень – 15,5%, грудень – 13,5%.

Станом на 31 січня 2020 року облікова ставка НБУ була знижена до 11%.

Раніше «Слово і Діло» розбиралось, коли кредитні ставки з іпотеки стануть такими, що житло для українців буде доступним.

Також ми повідомляли, що глава НБУ Яків Смолій заявив, що облікова ставка може скласти 8% вже в 2020 році, хоча таке зниження планувалося не раніше 2021 року.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: