Сила звички: чи впорається Україна без кредитів МВФ у 2020 році?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Наприкінці минулого року президенту Володимиру Зеленському та уряду Олексія Гончарука вдалося домовитися із Міжнародним валютним фондом про нову програму співпраці. За словами глави держави, ключова мета нової співпраці із Фондом – пришвидшення темпів зростання української економіки. Мовляв, нинішні темпи нову владу не влаштовують.

Щоправда, у самому МВФ, місія якої закінчила свою роботу у листопаді 2019-го, хоч і підтвердили нові домовленості, утім наголосили, що йдеться більше про політичний аванс, тоді як нові транші будуть пізніше. Прогнозовано – після оцінки виконання Україною пунктів домовленостей попередніх програм кредитування.

В уряді з приводу нової співпраці із МВФ будують оптимістичні плани. Утім, нова команда Володимира Зеленського досі ще не усвідомила того, що Фонд оцінює програму виконання комплексно: як новою владою, так і її попередниками. Подекуди, такий підхід ставить у досить незручне становище українських політиків, однак цей принцип роботи з МВФ варто враховувати.

Укріплення гривні, стабільна робота Нацбанку, гарні врожаї та потужний притік інвестицій, які вдалося уряду залучити за допомогою ОВДП – дали новому Кабміну певний запас міцності та часу. На думку експертів, без кредиту МВФ вдасться протриматися щонайменше до травня 2020 року. Далі може бути важче. Чому? Цьому є кілька причин та пояснень.

Наслідки «кредитної голки»

Співпрацю із МВФ хоч і збираються продовжувати, проте вона не є критично необхідною, – усіляко запевняють в уряді. Один з основних провайдерів цієї тези – міністр фінансів Оксана Маркарова. Вона натякала, що вже найближчим часом уряд планує припинити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, щоб Україна з 2023 року забезпечувала себе сама.

Україна та МВФ не підписали в грудні нову програму співпраці, як обіцяв ГончарукУкраїна та МВФ можуть підписати нову програму співпраці тільки в першому кварталі 2020 року.

Нещодавно міністр фінансів стала більш виваженою в заявах та припустила, що Україна таки зможе відмовитися від фінансової підтримки Фонду після завершення наступної програми фінансування. «Програма МВФ, за якою ми досягли домовленостей на рівні менеджменту, обов'язково потрібна на три роки. Але вже з неї, повністю її виконавши, є шанс випуститися з МВФ», – зазначила Маркарова в коментарі до посту на своїй сторінці в Facebook.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук висловлює ще більш виважену позицію і сподівається на початок відновлення кредитування вже в наступні місяці. Найбільш вірогідними називають строки середини лютого – початку березня.

Що ж так непокоїть урядовців при тому, що українська економіка останнім часом демонструє наявність певного запасу міцності? Справа не лише у внутрішніх процесах, але й у невтішних прогнозах щодо світової кон’юнктури. До того ж, саме в 2020-2024 роках Україні, попри внутрішні та зовнішні виклики, потрібно ще впоратися із виплатою рекордних сум за зовнішніми зобов’язаннями попередніх років. За чотири наступних роки Україна має виплатити МВФ майже 9 мільярдів доларів, у тому числі 800 мільйонів – відсотків. Цьогоріч потрібно буде виплатити 1,38 мільярдів доларів, а в наступному ще більше - 1,58 мільярдів доларів.

Україна поступово позбувається кредитної залежності, однак зробити це за досить короткі проміжки часу, враховуючи нинішні темпи зростання економіки – неможливо. Тож уряд в дечому йде ва-банк, підписуючись на нову програму кредитування, але вже із метою вкласти ці гроші у більш стрімке зростання економіки. І водночас підстрахуватися в разі несподіванок у вигляді нового етапу світової фінансової кризи.

Обов’язково до виконання

Утім, досі залишається багато аспектів, які уряду доведеться враховувати для швидшого відновлення співпраці із МВФ. У самому Фонді досі не називають остаточної дати засідання ради директорів, на якій визначать остаточну суму та умови надання нового кредитування. Поки що йдеться про досягнення попередніх домовленостей про нову програму розширеного фінансування на рівні менеджменту Фонду, тоді як остаточне рішення приймається після обговорення радою директорів.

Запуск ринку землі: в чому помилка Зеленського та чому голосування відтермінувалиКілька днів поспіль під Верховною радою України збиралися сотні людей, які протестували проти відкриття ринку землі. Водночас у парламенті планували розглядати законопроекти про ринок землі в другому читанні в п'ятницю, 20 грудня, але передумали.

Що можуть оговорювати на цьому засіданні? Йдеться не про абстрактний прогрес виконання Україною пунктів попередніх меморандумів і не лише про економічні показники. Йдеться про саму логіку дій влади та її спроможність компетентно реагувати на економічні виклики.

Зокрема, у Фонді задоволені тим, що уряду та НБУ вдалося досягти певної стабілізації фінансових показників. Крім того, Україна виконує свої зобов’язання із виплати попередніх боргів.

Що може занепокоїти МВФ? Насамперед зниження темпів та деструктивні впливи в питанні впровадження земельної реформи. Другий аспект – ринкові ціни на газ. З цього питання уряду Гончарука вдалося досягти певних компромісних рішень у листопаді минулого року, але загальна ситуація і нові контракти із транспортування газу з Росії можуть знову вплинути на механізми формування ринкової ціни на блакитне паливо.

Зрештою досі немає впевненості щодо врегулювання питання із Приватбанком. Загалом у МВФ хочуть більших гарантій стабільності для банківської системи України. Наприклад, йдеться про формування незалежних наглядових рад у державних банках та зміни в законах про Фонд гарантування вкладів та Національний банк.

Нарешті в МВФ чекають на ефективне продовження антикорупційної та судової реформ в Україні. І саме до цих сфер є найбільші запитання.

Нові «чорні лебеді» для світової економіки

Насамкінець у Фонді з початку 2020 року вже багато разів наголошували на виклики, які очікують всю світову економіку. Насамперед через дві головні загрози – зростання нерівності в доходах та нестабільність фінансового сектору.

Ні обіцянок, ні пробачень: чому МВФ не поспішає з новими кредитами для УкраїниМісія МВФ другий раз за останні три місяці залишила Україну без конкретних домовленостей щодо параметрів майбутньої програми співпраці.

До того ж, усі можливі виклики можуть здатися не такими вже й значними, коли на світовій арені з’являться нові «чорні лебеді» – наслідки масштабних екологічних катастроф. Вже на початку цього року весь світ став свідком того, як масштабні лісові пожежі змусили мешканців цілого континенту суттєво замислитися про власну безпеку.

Питання нерівності також становить не лише суттєві економічні, але й політичні виклики. Адже люди схильні довіряти простим рецептам вирішення проблем, що дарує необмежений доступ до політики величезній кількості популістів. А сама влада популістів може призвести і до соціальних вибухів, і до нестабільності в цілих регіонах, і навіть війн.

Зрештою Україна і так зіткнулася із усіма можливими ризиками, про які лише попереджають у МВФ, ще 6 років тому. Відтоді в нашій державі вже сталися всі можливі кризи. Тож своєрідне «щеплення» ми вже отримали й, можливо, саме Україна в 2020 році зможе показати більшу стійкість та здатність протистояти викликам.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...