«Батіг та пряник»: чому на Донбасі почалося загострення

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Пресцентр ООС 22 січня повідомив про загибель ще одного українського військовослужбовця на Донбасі. За підрахунками волонтерів, кількість бійців ЗСУ, які загинули в січні 2020 року, вже перевищує кількість осіб, які склали голови за весь січень минулого року. Для обстрілу українських позицій противник застосовує вже великокаліберну артилерію. Чому ж, незважаючи на мирну риторику української влади, мир на Донбасі стає ще далі?

Січень 2020 року на Сході України видався досить гарячим. На передовій іде снайперська війна, внаслідок якої регулярно гинуть українські військовослужбовці. Зокрема, 22 січня пресцентр ООС повідомив про загибель одного з бійців ЗСУ. До цього, повідомлення про втрати приходили 16, 17 і 18 числа. Крім стрілецької зброї, противник підключає і важку артилерію калібром понад 100-мм. Такі системи прямо заборонені Мінськими угодами і повинні бути відведені від лінії зіткнення (згідно з цими ж домовленостями на фронті взагалі мала бути тиша). Повідомлення про застосування 120-мм мінометів і навіть 122-мм гаубиць приходили 19 січня.

Досить часто в зведеннях ООС фігурує населений пункт Орєхово, який розташований неподалік Золотого. Саме там минулого року відбулося пробне розведення сил протиборчих сторін. Але, як бачимо, навіть біля «пілотної» ділянки обстановка надзвичайно неспокійна. Крім Золотого, війська розводили ще на двох ділянках. Українська сторона мала намір продовжити процес, однак проти цього категорично виступив міністр оборони Андрій Загороднюк. Глава військового відомства заявив, що такий відвід перетворить війну на Донбасі в заморожений конфлікт.

Динаміка обстрілів: 285 порушень режиму припинення вогню в грудніУ грудні в зоні ООС внаслідок 285 ворожих обстрілів загинуло десять українських військовослужбовців і 25 бійців зазнали поранень.

Внаслідок зимового загострення, за підрахунками відомого волонтера Мирослава Гая, в січні 2020 року вже загинули 10 українських бійців. А з урахуванням зведення від 22 січня – всі 11. Гай зазначив, що за весь січень минулого року в зоні бойових дій загинули шість військовослужбовців, але поточний місяць ще не закінчився. І навіть якщо підрахунки Гая завищені, нинішня обстановка на фронті – украй далека від мирної (і навіть не свідчить про наближення до миру), незважаючи на всі мирні ініціативи та поступки української сторони. Чому так відбувається?

Бойовики ОРДЛО підпорядковані кураторам в Кремлі. З одного боку, Москва погоджується на обмін полоненими з Україною, а з іншого – благословляє обстріли позицій ЗСУ з важкої артилерії. На перший погляд, така тактика може здатися позбавленою сенсу, але насправді – це класичний «батіг та пряник», за допомогою яких президента Володимира Зеленського женуть коридором виконання Мінських угод.

Ми вже неодноразово писали про те, що команда Зеленського, заявивши напередодні виборів про свій намір припинити війну, так і не запропонувала власного плану дій у цьому напрямку. На озброєння було взято «Мінськ-2», що містить цілу низку вкрай невигідних для України вимог. Передусім це конституційні зміни, що передбачають широку автономію ОРДЛО (фактично федералізацію України), а також легалізацію вчорашніх сепаратистів шляхом проведення місцевих виборів на окупованих територіях.

Погодившись на виконання Мінських угод, Володимир Зеленський поставив себе між двох вогнів. Їх виконання загрожує масовими протестами всередині країни. Уже зараз багато людей, укотре прочитавши про втрати на фронті, крізь зуби пригадують Зеленському його тезу про те, що «потрібно просто припинити стріляти». А невиконання «Мінська-2» на корені зрізає рейтинг глави держави, який уже і так постраждав від численних скандалів, в які загрузли народні депутати президентської фракції «Слуга народу».

Ось і доводиться бігти по лезу бритви, діючи за принципом «ні нашим, ні вашим». Наприклад, під час Нормандського саміту 9 грудня 2019 року Володимир Зеленський зумів утримати важливі переговорні позиції. Але такий підвішений стан не влаштовує Кремль, якому потрібна конкретика. Тому стрілянина на фронті, що почастішала, може переслідувати відразу дві мети: змусити Зеленського швидше виконувати «Мінськ». І заодно «похитати» ситуацію в Україні, збільшуючи невдоволення противників «політики умиротворення». Дестабілізація ситуації всередині країни, до речі, теж може змусити владу швидше закрити проблему Донбасу для того, щоб вивільнити ресурси для вирішення внутрішніх проблем.

І часу, схоже, залишилося не так багато. Конституційні зміни і трансферт влади, запущені президентом РФ Володимиром Путіним, вже навесні можуть сильно змінити правила гри в україно-російських відносинах.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...