Спроба запровадити в Україні продаж SIM-карт за паспортом закінчилася відкликанням відповідного законопроекту з Верховної ради буквально за кілька днів після того, як він надійшов до парламенту. Ініціаторами законопроекту були нардепи від «Слуги народу» та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Вони обґрунтовували новації вимогами часу, мовляв, так швидше можна перейти до втілення проєкту «Держава у смартфоні» та наводили приклад досвіду ЄС. Але їхні опоненти заявляли, що подібне нововведення позбавить українців особистого життя та дорікали мало не в запровадженні тоталітарного контролю з боку держави за своїми громадянами. «Слово і Діло» розбиралося у плюсах та мінусах системи продажу SIM-карт тільки за документами або з реєстрацією.
Загалом у світі вже 67% людей мають мобільні телефони (5,1 млрд осіб). За даними Всесвітнього банку, не зареєстрованими SIM-картами користуються приблизно 1 млрд людей у світі. Чимало, але при цьому майже 90% користувачів передплаченого мобільного зв’язку живуть у країнах, де для реєстрації та використання SIM-карти необхідно підтвердження особи за допомогою документів: паспорта, ідентифікаційної картки або інших документів.
Загалом понад 150 країн світу вже запровадили реєстрацію та активацію SIM-карток за наявності посвідчення особи. Вперше обов'язкову реєстрацію передплачених SIM-карт запровадили в Німеччині та Швейцарії в 2003 році. Зараз придбати нову SIM-карту без паспорта неможливо в Норвегії, Польщі, Франції, Бельгії, Австралії, Росії, Індії, Бразилії, Болівії, Перу, Еквадорі, майже у всій Африці й багатьох інших країнах.
Спробували запровадити обов'язкову реєстрацію припейд-карт у Канаді, Великій Британії, Чехії, Румунії, Новій Зеландії, але змушені були відмовитись від такої ініціативи. Зокрема, у Великій Британії питання детально вивчала група експертів з безпеки, представників спецслужб, провайдерів і зв'язківців після теракту в Лондоні в 2005 році. Вони дійшли висновку, що це не дасть нових переваг, а лише відштовхне користувачів від бажання реєструватися самостійно.
Найвагомішим аргументом за впровадження такої системи стало твердження, що правоохоронцям буде легше боротися із терористами та кіберзлочинцями. До того ж, в деяких країнах, наприклад, у Грузії, до зареєстрованої SIM-ки прив’язують офіційні документи, наприклад, водійські права. Це дає змогу автомобілістові отримувати на свій смартфон SMS про накладання штрафу за порушення ПДР.
Противники реєстрації SIM-карт переконують, що злочинці якраз знайдуть способи обійти закон, а звичайні громадяни змушені будуть надавати особисту інформацію та наражатимуться на небезпеку втратити право на особисте життя і потраплять під загальний державний контроль. До того ж, шахраї, маючи номер мобільного телефону, легко можуть отримати доступ до особистої сторінки в соцмережах будь-якої людини, миттєво встановити її коло спілкування та заволодіти особистою інформацією.
Захищатимуть персональні дані клієнтів мобільні оператори. Передавати інформацію про користувача вони повинні тільки правоохоронцям в разі рішення суду. При цьому весь тягар реєстрації та обслуговування баз даних лягає на операторів, які свої витрати, звичайно ж, закладуть у вартість послуг.
До того ж, багатьох лякає, що для тих, хто не захоче реєструвати своєї SIM-карти, не залишиться вибору, бо доведеться відмовитися від мобільного зв’язку. Такий собі варіант. Тож в Україні досі немає одностайної думки щодо доцільності запровадження покупки SIM-карт за паспортом чи іншим документом.
Раніше ми писали, що Дубілет запропонував спецсмартфони для захисту урядового зв'язку.
Також ми розбиралися, з якими ризиками доведеться зіткнутися користувачам, які матимуть техпаспорт і права у смартфоні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»