Випити чашу до дна: чому Україна не зможе відмовитися від Мінських угод

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Міністр закордонних справ Вадим Пристайко не виключив, що Україна вийде з Мінських угод у тому разі, якщо побачить, що вони не виконуються. Якщо рішення про вихід з Мінська-2 буде ухвалено, можливе підключення «плану-Б», який полягає в розгортанні миротворчої місії на Донбасі. Заяви пана Пристайка спричинили широкий резонанс, але, на жаль, вони створюють лише безліч нових питань.

Згадані вище заяви міністр закордонних справ Вадим Пристайко зробив в інтерв'ю ВВС. Пан Пристайко вважає цілком реальним вихід України з Мінських домовленостей у разі, якщо процес їх виконання занадто затягнеться. «Так, це можливо (вихід з Мінська-2, – авт.), якщо ми побачимо, що цей процес йде нескінченно. Це дуже непопулярна заява і, напевно, знову не сподобається нашим західним партнерам. Але для нас Мінськ – не самоцінність. Самоцінність – наше виживання як нації. І якщо ми побачимо, що вони (Мінські угоди, – авт.) не спрацьовують, і це затягує нескінченний процес, то рано чи пізно буде ухвалено рішення про вихід з Мінського процесу», – підкреслив міністр.

За словами Пристайка, результати найближчої нормандської зустрічі вже можуть поставити питання про можливість досягнення миру в Мінському форматі. Варіантом «Б» в цьому випадку для України може стати розгортання миротворчої місії на Донбасі. «У Києва є бачення декількох можливих варіантів. Наприклад, якщо не «Мінськ», то нам тоді потрібно звертатися за миротворчою місією, точніше peacekeeping – місією з підтримки миру», – пояснив Пристайко. За його словами, Україну влаштував би варіант розміщення «блакитних касок» на кордоні між Україною й Росією.

Заяви Пристайка породжують більше питань, ніж відповідей, як саме Україна збирається діяти, якщо Кремль буде затягувати процес врегулювання конфлікту на Донбасі. Військова операція українським керівництвом не розглядається, а ось односторонній вихід Києва з Мінська-2, особливо після того, як президент України Володимир Зеленський неодноразово висловлював свою прихильність до мирного Мінському процесу, викличе непередбачувану реакцію у західних партнерів нашої країни.

Росія ж, своєю чергою, отримає унікальну можливість звинуватити Україну в небажанні закінчити війну, а також всі підстави вимагати зняття хоча б частини санкцій, накладених за агресію проти нашої країни. Годі й говорити про те, що при такому розвитку подій багаторазово зростають ризики загострення ситуації на фронті з метою примусу України підписати якийсь новий, більш кабальний «Мінськ».

Ще одна проблема в тому, що відмовившись від Мінська-2, Україна, найімовірніше, навіть не зможе перейти до «плану-Б», пов'язаному з миротворцями. Справа в тому, що Мінські угоди є єдиною міжнародно-визнаною «дорожньою мапою» врегулювання конфлікту на Донбасі. Більше того, Комплекс заходів з виконання Мінських угод затверджений відповідною Резолюцією Ради безпеки ООН від 17 лютого 2015 року.

Адже саме Радбез ООН ухвалює рішення щодо розгортання миротворчих місій у будь-якій точці планети. Відмова від Мінська-2 фактично означає відмову і від виконання вимог, пов'язаної з ним Резолюції ООН. Чи зможе Україна в такому випадку розраховувати на позитивне рішення Радбезу ООН з приводу розгортання миротворчої місії на Донбасі – питання риторичне.

Втім, є ще одна перешкода на шляху виконання українського «плану-Б». Нагадаємо, що Росія має право вето в Раді безпеки ООН, тобто може заблокувати будь-яке рішення цієї організації, якщо воно не буде влаштовувати Кремль. Можна, щоправда, згадати й про те, що президент РФ Володимир Путін у вересні 2017 роки сам запропонував розгорнути миротворчу місію на Донбасі. Однак пропозиції Путіна стосувалися розміщення «блакитних касок» уздовж лінії розмежування, але ніяк не на кордоні України і Росії. Ця пропозиція не влаштувала Київ тоді й, схоже, не влаштовує зараз.

З іншого боку, перебування миротворців на кордоні не вигідно вже Кремлю. А точніше – маріонеткам Кремля в ОРДЛО, які побоюються, що «блакитні каски» заблокують їм постачання з Росії. Це, на їхню думку, дозволить ЗСУ швидко розтрощити «ЛНР» і «ДНР». Отже, російське вето в Радбезі ООН практично неминуче.

Втім, найімовірніше, заява Пристайка про вихід з Мінська-2 так і залишиться заявою, тому що Зеленському просто не дозволять вийти з «мінського русла», навіть якщо він дуже цього захоче. Це означає, що новому президенту доведеться випити «мінську чашу» до дна. Або ж спробувати викручуватися, як це робив його попередник Петро Порошенко. Однак копіювати Порошенка – далеко не найкращий вибір для Зеленського.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...