Президент Володимир Зеленський заявив, що питання продажу землі іноземцям буде вирішуватись на референдумі. Який ринок землі хочуть запровадити «Слуги народу» та які зміни до відповідного законопроекту запропонував президент Зеленський, «Слово і Діло» спитало у молодшого юриста Юридичної групи EUCON Віталія Панчика.
Зеленський звернувся до українців із черговим відеороликом, де пояснив, що до законопроекту про ринок землі, який перебуває у Верховній раді, мають внести зміни, які не дають можливості іноземцям купувати українську землю сільськогосподарського призначення.
«До анонсованих президентом змін у законопроекті N 2178-10 пропонувалося, що набувачами землі с/г призначення могли бути держава, територіальні громади, громадяни України та юридичні особи, створені за українським законодавством (у тому числі з іноземним капіталом). Отже, іноземці могли б купувати землю сільськогосподарського призначення шляхом створення в Україні юридичної особи, однак лише з 1 січня 2024 року. Якщо в законопроект буде внесено поправку, анонсовану президентом, то пункт про юридичні особи буде відредаговано в такий спосіб, щоб купувати землю с/г призначення могли лише підприємства, кінцевими бенефіціарними власниками яких є винятково українські громадяни», – пояснив Віталій Панчик.
На його думку, недопуск іноземців до обігу землі с/г призначення є шкідливим обмеженням, яке через брак належної конкуренції на ринку не дозволить сформувати справедливу ринкову ціну на землю в Україні.
Референдум щодо продажу землі іноземцям: реальний вихід чи спосіб влади підіграти українцямЗеленський хоче провести референдум щодо продажу землі іноземцям. Наскільки це питання в компетенції народу?
За словами президента, право придбати землю іноземцям має надати український народ шляхом референдуму, однак, як зауважив Віталій Панчик, навряд чи українці підтримають таку пропозицію, виходячи з актуальних соціологічних опитувань.
«Загалом винесення такого питання на референдум є недоцільним. Здається, що президент намагається перекласти відповідальність за проведення реформи на народ. Зокрема, закриття доступу іноземцям до обігу землі в Україні підриває одну з основних ідей земельної реформи – надання права власникам паїв продати землю за справедливою ринковою ціною», – зазначив він.
Стосовно запропонованого в законопроекті обмеження щодо кількості земель в одні руки, то на думку юриста, такі ліміти теж є необгрунтованими, оскільки навіть найбільші агрохолдинги країни зараз не мають стільки землі в оренді.
«Концентрація землі у власності пропонується на рівні 35% земель с/г призначення на рівні об'єднаної територіальної громади, 8% - на рівні області та 0,5% – на рівні країни. Земельний банк одного з найбільших в Україні землекористувачів «Кернел» становить приблизно 550 тис. га. В середньому по області концентрація земель у користуванні цього агрохолдингу не перевищує 4%», – зазначив юрист.
Слідкувати за дотриманням лімітів повинні будуть нотаріуси, які при посвідченні угод з відчуження земельних ділянок с/г призначення будуть перевіряти покупців землі на предмет дотримання лімітів землі, що може бути в одного бенефіціарного власника, з використанням відомостей Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо). Однак на практиці такі обмеження можна обійти, зокрема, шляхом продажу корпоративних прав юридичних осіб.
Зараз великі агрохолдинги орендують землю, зокрема у власників паїв (договори оренди укладаються терміном до 49 років). За словами Віталія Панчика, великі агропідприємства готуються викуповувати землю, користуючись переважним правом такого викупу (яке для них передбачене законопроектом).
Однак агрохолдинги цікавлять лише великі суцільні масиви земель, які економічно доцільно обробляти великою с/г технікою. Водночас для них існує ризик, що в умовах конкуренції викупити всі орендовані ними землі відразу не вийде. При цьому після закінчення договорів оренди великі підприємства отримають так звану «шахматку», яку обробляти великою технікою буде збитково. «Говорити про подальшу експансію агрохолдингів тим більше не варто», – зазначив Панчик.
Тому від відкриття ринку землі передусім, на думку юриста, виграють середні та малі фермери, які навіть в умовах конкуренції зможуть купувати порівняно невеликі земельні масиви (до 200 га). Такі розміри є оптимальними, наприклад для органічного виробництва с/г продукції. Тут важливу роль для фермерів, звісно, зіграє дешеве кредитування (у проєкті бюджету на 2020 рік закладено 4,4 млрд. гривень на фінансову підтримку малих та середніх фермерів).
Раніше ми писали, що більшість українців проти відкриття ринку землі. Кому вигідна така модель, «Слово і Діло» розбиралося із експертом.
Також ми досліджували, що буде з паями селян, яким чином поведуть себе агрохолдинги та хто виграє найбільше від відкриття ринку землі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»