Перевірка депутатів на поліграфі: чи гарантує правду дослідження

Читать на русском
Олексій Якубінполітолог
Микола Хавронюкексперт з питань корупції
Юлія Кириченкоексперт Центру політико-правових реформ

Президент Володимир Зеленський і керівництво партії вимагають, щоб депутати СН, які є членами фінансового комітету, і автори кількох законопроектів пройшли детектор брехні. «Офіс Президента висунув підозру 11 народним депутатам від партії «Слуга народу». Їх звинувачують в отриманні 30 тисяч доларів (кожному) за голосування проти одного антикорупційного законопроєкту на засіданні Комітету ВР. Офіс вимагає від депутатів-слуг пройти детектор брехні», – написав у своєму Фейсбук ексвіцепрем'єр Павло Розенко. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вже заявив, що разом з колегою Олександром Дубинським готовий пройти дослідження.

Політолог Олексій Якубін зауважив, що дана ситуація носить винятково піар-ефект. Експерт скептично оцінив ідею провести дослідження на поліграфі, оскільки з точки зору доказової науки результати поліграфа є суперечливими.

«Наприклад, в американських судах результати брехні не використовуються в якості доказу. Це може бути додатковим матеріалом», – додав експерт.

На його погляд, ініціатива розрахована на ту категорію суспільства, яка вірить, що є якийсь інструмент, який може виміряти брехню або правду, наголосив Якубін, після цього ухвалюватимуть рішення щодо «Слуги народу».

Політолог не виключив, що в такий спосіб, можливо, в Офісі президента хочуть вплинути на тих, хто проходитиме поліграф.

«Раптом у якогось депутата не витримають нерви? Раптом вони самі себе в чомусь розкриють?» – зазначив він.

В цілому, на думку експерта, ситуація свідчить те, що різні групи впливу всередині партії СН починають викристалізовуватися.

Директор з питань наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначив, що гарантована стовідсоткова правдивість отриманих в результаті експертизи на детекторі брехні показань в науковий спосіб ще не доведено.

«Дані, що отримані за допомогою поліграфа, можуть тільки орієнтувати слідчих або службовців, які проводять те чи інше розслідування на отримання певної інформації. Вони можуть говорити про те, що людина, можливо, бреше, або ці дані можуть вказати, навпаки, що особа – тут ключове слово «можливо» – сказала правду. Не більше», – констатував Хавронюк.

Він підкреслив, що стовідсоткової впевненості ці свідчення не дають.

Крім того, за його словами, поліграф – це техніка, яку також можна перехитрити, і цьому навчають.

У журналістських розслідуваннях про корупцію фігурують 39 нових депутатів Ради39 нових депутатів парламенту, які або не працювали в минулому скликанні, або ніколи не обиралися, фігурують у журналістських розслідуваннях про корупцію.

«Більш того, фахівці-поліграфологи знають, як його обдурити, і при необхідності можуть навіть підказувати учасникам експерименту, як це зробити. Але цей обман теж не є стовідсотковим», – уточнив Хавронюк.

Керівник проєктів з питань конституційного права Юлія Кириченко вважає, що усе-таки дані поліграфа будуть досить точні за умови, що техніка дійсно справна.

«Але при цьому, дійсно, є перелік людей, для яких може бути похибка на поліграфі. Наприклад, ті, у кого є психічні розлади, з психологічно хитким станом», – зазначила вона.

Нагадаємо, САП почала розслідувати можливе отримання хабарів депутатами Ради від «Слуги народу».

Раніше «Слово і Діло» з'ясувало, що в журналістських розслідуваннях про корупцію фігурують 39 нових депутатів Ради.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...