У вакуумі довіри: чи вдасться позапарламентським партіям відновити рейтинги

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Результати позачергових парламентських виборів для більшості політичних партій стали повною несподіванкою. Після того, як Володимир Зеленський був обраний президентом, ситуація із рейтингами політичних сил змінилася кардинально. Пропрезидентська партія «Слуга народу» увібрала в себе голоси не лише прихильників Зеленського, але й тих громадян, яким набридли «старі» політичні партії. Причому «старими» стали навіть ті політсили, які ще у 2014 році здобували прихильність виборців на хвилі оновлення Верховної Ради 8-го скликання.

Насправді «поствиборчий» синдром ще триває. Команда Володимира Зеленського швидко сконцентрувала в своїх руках всі можливі важелі впливу на ситуацію в країні. І посилення влади продовжується. Зрозуміло, що все це створює не дуже сприятливі обставини для розвитку альтернативних політичних сил. Адже ресурсів замало, конкуренція за виборців – шалена. Ідей, як відвоювати втрачену довіру виборців у ситуації досі високого рівня підтримки дій пропрезидентської команди, небагато.

Поки що найімовірнішою стратегією залишається спостерігати за помилками влади й розбудовувати власну комунікацію із виборцями. Із падінням рейтингів «Слуги народу» розпочнеться поступовий пошук альтернатив на політичному ринку. Тим партіям, які захочуть отримати шанс на вихід у велику політику, доведеться діяти рішуче, розбудувати власну систему донесення меседжів своїй аудиторії, а також застосувати нові підходи у знаходженні джерел фінансування.

Партійна реанімація

Протестувати нові політичні реалії позапарламентські політичні партії зможуть вже наступного року – в Україні повинні відбутися місцеві вибори. Виборчі перегони на місцевому рівні завжди відрізняються від загальнонаціональних, і в них часто перемогу здобувають партії, які, здавалося б, ніколи не мали успіху. Зокрема, несподіваний результат у 2015 році показала «Аграрна партія» - тоді мало кому відома на центральному рівні політична сила здобула загалом по Україні майже 8% голосів виборців, а за кількістю депутатських мандатів отримала 5 місце серед усіх політичних партій України.

Зеленський відповів на петицію щодо фінансування політичних партійПрезидент України Володимир Зеленський відповів на електронну петицію Скасувати бюджетне фінансування політичних партій в Україні.

Саме місцеві вибори можуть стати останньою можливістю для партій-аутсайдерів цьогорічної позачергової виборчої кампанії відновити довіру до виборців.

Вочевидь, за принципом маятника, історія із залученням молоді та «нових облич» може змінитися трендом на повернення у велику політику людей із управлінським досвідом. Щоправда, для залучення таких кадрів партіям доведеться добре попрацювати з кадровою політикою, і заздалегідь подбати про кандидатів на округах.

Ще одне питання для партій, які набрали понад 2% голосів виборців на останніх парламентських виборах, але не потрапили до парламенту (це 6 політичних сил), полягає у тому, чи отримають вони державне фінансування. Принаймні ідеї щодо скасування подібної норми на законодавчому рівні вже лунали з боку представників нової влади. А оновивши та запустивши у дію НАЗК – партіям, ймовірно, доведеться дуже ретельно ставитися до питання звітності щодо джерел фінансування і способів витрат.

Де шукати підтримку?

Більшість партій умовного національно-демократичного табору та «правого» спектру першими скористаються зниженням рейтингів пропрезидентської команди. Особливо коли йтиметься про такі важливі теми як вирішення конфлікту на Донбасі, питання деокупації та амністії, загалом – повернення під контроль тимчасово окупованих територій.

Українці оцінили нову владу. Як довго Зеленський зможе утримувати рейтинг?Згідно з результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг» (6-10 вересня), відсоток задоволених роботою президента Володимира Зеленського на початку вересня зріс майже в півтора рази.

Ще низка партій, серед яких будуть більш «помірковані» центристські за своїм спрямуванням політичні сили – «Громадянська позиція Анатолія Гриценко», «Самопоміч», «Сила і честь» - спробують зіграти на такій темі, як корупція.

Ще низка політичних партій намагатимуться «відкусити» шматок електорального пирога від «Слуги народу», діючи за старим сценарієм: застосовуючи популістичні заяви та поширюючи нездійснені обіцянки. Серед них - «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Партія Шарія». Як не дивно, в цьому ж руслі свої сили можуть спробувати і «аграрії» на чолі із Михайлом Поплавським.

Ймовірно, в середовищі громадських активістів можуть з’явитися нові політичні сили, які спробують посісти нішу потенційних «технократичних» проектів. Після позачергових парламентських виборів в Україні чимало «ображених» представників старих політичних еліт, які акумулювали значні ресурси. Цілком ймовірно, що вони спробують застосувати увесь свій вплив та фінанси для просування потенційно амбітних конкурентів «Слуги народу».

Монопартійний тренд

Та всі плани позапарламентського партійного реваншу можуть бути поламані спритними представниками нової влади. Загалом команда Зеленського демонструє небувале зухвальство, починаючи з перезавантаження ЦВК, закінчуючи накладенням вето на ухвалений минулим парламентом Виборчий кодекс. За ним українці мали б обирати собі представників до парламенту за пропорційною виборчою системою із відкритими списками.

Шарій отримає гроші з бюджету. Що робити з держфінансуванням партій?Державне фінансування за підсумками дострокових виборів до Верховної ради отримають 11 політичних партій.

Зрозуміло, що поки в державі панує запит людей на монополію влади, всім політичним силам буде складно переконати громадян повернутися від «монопартійного» до більш складної системи стримувань і противаг, яка панувала під час коаліційних перемовин в минулих скликаннях парламентів.

Крім того, в новому уряді натякають на те, що згодом змінюватимуть правила реєстрації політичних партій з метою впорядкування так званих «партій-фантомів», які були раніше створені для подальшого продажу установчих документів. Багато із нині рейтингових політичних партій йшли саме через подібну процедуру: спочатку будь-якими методами діставали документи, після чого перейменовувалися й починали розвивати власний партійний бренд. Тож ймовірно, що подібних історій значно поменшає, а з ними поменшає й можливостей легко знайти шляхи для потрапляння у велику політику.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.