Онлайн-вибори: чим небезпечне голосування через інтернет

Читать на русском
Богдан Машайжурналіст

На чергових виборах президента в 2024 році українці зможуть проголосувати через інтернет. Про це в нещодавньому інтерв’ю сказав «IT-радник» президента Володимира Зеленського (й 6-й номер у виборчому списку «Слуги народу») Михайло Федоров. Крім того, Федоров пообіцяв зробити все можливе, щоб пілотний проект електронного голосування запрацював уже на наступних місцевих виборах.

У переддень офіційної дати проведення виборів ви вставляєте свою ID-картку в підключений до комп’ютера з інтернетом зчитувач. Заходите на спеціальний сайт і вводите 4-значний пін-код. Далі система видає дані (реєстраційний номер, прізвище, ім’я, дату народження та суб’єкт висування) усіх кандидатів, зареєстрованих на вашому виборчому окрузі. Після того, як ви визначилися з вибором, вводите інший, цього разу 5-значний пароль. Система просить ще раз перевірити коректність голосування й повідомляє, що голос зараховано. Якщо раптом передумали – не проблема. Вибір можна змінити нескінченну кількість разів незалежно від вашого географічного розташування, але рівно опівночі останній варіант голосування автоматично стане остаточним.

Це не сценарій чергового науково-фантастичного фільму, а конкретний алгоритм, за яким мешканці Естонії обирали місцеву владу на перших в історії людства офіційних виборах через інтернет ще в далекому 2005 році. Тоді таким варіантом волевиявлення скористалися 9 тисяч 317 людей з правом голосу, або 1,85% від загальної кількості виборців. На естонських парламентських виборах у березні 2019 року «інтернет-явка» склала вже 43,8% (рекордні 247 тисяч 232 голоси). Та поки протягом останніх 14 років естонський уряд удосконалював свою систему інтернет-голосування, в інших європейських країнах від неї поступово відмовлялися з двох ключових причин.

Безпека

Після оцінки ризиків електронного варіанту проведення виборів, е-голосування скасували у Франції. Там планували випробувати систему на закордонних округах під час парламентських виборів у червні 2017 року. Втім, французькі експерти дійшли висновку, що ймовірність зовнішнього втручання в роботу системи настільки висока, що може поставити під сумнів легітимність підсумкових результатів. Адже якщо виявиться, що хоча б один голос був вкрадений чи сфальсифікований, це стане підставою для визнання виборів недійсними.

Блокчейн у держструктурах: які країни вже використовують технологіюБлокчейн вже успішно використовується в 14 країнах світу, включно з Україною, де земельний кадастр працює на цій технології.

Так само вирішили й у Норвегії, де система онлайн-виборів у експериментальному режимі працювала двічі: на парламентських виборах у 2011 та 2013 роках. Цікаво, що в Департаменті модернізації норвезького уряду зруйнували поширений стереотип про те, що за допомогою інтернет-голосування можна підвищити явку серед молоді. Жодних даних, які б на це вказували, здобути не вдалося.

Для України питання гарантій безпеки від втручання в майбутню електронну систему голосування в умовах гібридної війни з Росією є більш ніж очевидним. Особливо на тлі розслідування ФБР про ймовірне втручання росіян в американські вибори 2016 року. Втім, за словами Федорова, в «IT-команди» при Офісі президента вже є бачення, як вирішити це завдання. Чого не скажеш про іншу, фундаментальну проблему, закладену в саму концепцію голосування за допомогою інтернету.

Анонімність

Проводити вибори через інтернет відмовилися й у Фінляндії. Група фахівців при місцевому Міністерстві юстиції дійшла дещо відмінного від французьких колег висновку. У фінальному звіті вони зазначили, що з технічної точки зору організувати безпеку проведення е-виборів усе ж можливо, але «така система не дає рецепту, як уникнути можливого тиску на виборців чи продажу голосів». Розшифруємо: людина, яка голосує поза межами виборчої дільниці, може робити це під наглядом зацікавлених осіб (від начальника на роботі до агітаторів), або ж надати підтвердження факту голосування за конкретного кандидата й отримати за це гроші.

Принцип таємності голосування вписаний до 71-ї статті Конституції України та є основою будь-якої демократичної виборчої системи. Він передбачає, що контроль за волевиявленням громадян заборонений. Саме тому ми голосуємо на дільниці в спеціальній кабінці чи кімнаті, де забороняється одночасно перебувати ще комусь. Як домогтись анонімності голосування українців через інтернет – питання, на яке поки в команді Федорова не надали конкретної відповіді. Так, за прикладом Естонії, можна дозволити змінювати свій вибір багато разів, але це не знімає проблему можливого психологічного тиску на учасників виборів чи стимулювання їх до «правильного» голосування.

Електронні чи паперові?

Слова Федорова про запровадження інтернет-голосування в Україні через 5 років не слід сприймати як твердження, що класичну систему волевиявлення за допомогою паперових бюлетенів буде скасовано. Для великої частки українських виборців (особливо старше 50 років), вона є звичною і зрозумілою, на відміну від складних сучасних технологій. Та й сам похід на дільницю для учасників цієї електоральної групи є свого роду ритуалом, від якого навряд чи хтось відмовиться. Крім того, актуальними лишаються багато технічних та інших питань, які необхідно вирішити в найближчі 5 років: від недоступності інтернету у віддалених населених пунктах до внесення необхідних змін до законодавства.

Обиратимуть наступного президента українці за допомогою кулькової ручки чи смартфону, зрештою, не настільки важливо. Головне, щоб ані в кандидатів, ані у виборців, ані у спостерігачів не було підстав ставити під сумнів результати такого волевиявлення. Для цього потрібно підвищувати історично низький рівень довіри українців до правоохоронної та судової систем, а також до політичного класу загалом. Такої мети неможливо досягнути стараннями однієї лише «IT-команди» Михайла Федорова. Це відповідальність усієї «зеленої» влади на чолі з президентом Володимиром Зеленським.

Богдан Машай, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.