«Слово і Діло» підрахувало, скільки законопроектів ухвалила у першому читанні Верховна рада VIII скликання та поцікавилося в юриста їхньою подальшою долею. Також ми дізналися, що має зробити президент, щоб всі його законодавчі ініціативи, що були подані під час роботи парламенту минулого скликання, «не згоріли», а були розглянуті у парламенті нового скликання.
Протягом роботи останнього скликання Ради нардепи встигли ухвалити 81 законопроект у першому читанні. Всі вони мають бути розглянуті у другому читанні під час роботи нового парламенту. Про це «Слово і Діло» проінформував юрист Микола Мельник.
«Згідно з чинним регламентом Верховної ради вони не анулюються, а переносяться на нове скликання і мають бути розглянуті у другому читанні. Тож, безпосередньо з моменту першого дня читання, після перереєстрації, ці законопроекти можна розглянути в сесійній залі», — пояснив фахівець.
При цьому не обов’язково давати час на внесення правок. Більшість законопроектів, які вже пройшли перше читання, стосується судочинства та реформи соціальної сфери (по 11 законопроектів з кожної теми).
Нардепи не встигли ухвалити ще 10 законопроектів щодо економічної та фінансової реформ, та 8 – щодо ІТ та інноваційного секторів. Зависли після першого читання 7 документів з приводу реформи державного управління та по 6 законопроектів, які стосуються ЗСУ, ВПК та сектора національної безпеки, а також екології. Також не дійшли руки у парламентарів до вдосконалення законодавства в сфері культури, мистецтва та ЗМІ (4), адміністративної, аграрної, медичної реформ та міграційної політики (по 3 законопроекти) та низки інших важливих документів.
«Я впевнений, що половина з цих законопроектів вже застаріли, тому що серед них є такі, які були ухвалені в першому читанні ще в 2016 році, а зараз вже 2019-й. Не думаю, що нове скликання буде цим займатися. На думку нинішньої влади, все те, що було до неї — погане й злочинне, тому, найімовірніше, вона робитиме вигляд, що тих законопроектів не існує», — запевнив Мельник.
Щодо принципу ЗеКоманди «скасовуємо два попередні закони та ухвалюємо один новий» юрист пояснив, що це неможливо.
«Якщо спікер парламенту підписав закон, і він перебуває на підписі у президента, то глава держави може тільки накласти вето. Процедура прописана в регламенті, тому перед тим, як щось скасовувати, треба внести зміни. Що стосується підписання законів президентом, необхідні зміни до Конституції. І 300 голосів вони на це діло однозначно не знайдуть», — наголосив експерт.
Скасувати чи обмежити: як нові нардепи будуть виконувати обіцянки щодо депутатської недоторканностіСкасувати депутатську недоторканність обіцяли три з п'яти партій, які пройшли до Ради. Після виборів риторика змінилась і новоспечені депутати заговорили про обмеження імунітету.
Оскільки нардепи не несуть відповідальності за свою законотворчу діяльність, то доля того 81 законопроекту, що пройшов перше читання, досить примарна, адже ніхто не може змусити парламентарів розглядати. Юрист зазначив, що, зрештою, політичну відповідальність за ефективність роботи парламенту несе безпосередньо голова Верховної ради.
Трохи інша ситуація із законопроектами, які ініціював президент України. За словами Мельника, вони не можуть автоматично бути перереєстровані у наступному скликанні.
«З першого дня дев’ятого скликання немає законопроектів, які подав президент. Він має їх знову представити на розгляд парламенту. І тут вже важливо, що буде, дійсно, подано, а що — ні. Адже мета була одна — медійна: показати, що ЗеКоманда працює», — підкреслив юрист.
Президент Зеленський під кінець роботи парламенту минулого скликання встиг подати 13 законопроектів та 6 проектів постанов (щодо звільнення або призначення на посади), за даними сайту Верховної ради. Нагадаємо, що парламент минулого скликання не ухвалив і навіть не розглянув жодної законодавчої ініціативи Зеленського.
Серед найбільш резонансних проектів законів президента: про «цивільну конфіскацію», який може реанімувати закриті провадження щодо незаконного збагачення чиновників; про імпічмент, який Рада не розглянула, натомість ухваливши свій варіант, але президент його досі не підписав; щодо початку роботи Антикорупційного суду; щодо відтермінування штрафів за «євробляхи».
«Тепер цікаво – чи був лише піар, чи послідовна робота президента. Відповідь на це ми побачимо з 3 до 5 вересня, в перші три дні роботи Верховної ради IX скликання», — підсумував Микола Мельник.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось, як нові нардепи будуть виконувати обіцянки щодо депутатської недоторканності – скасують чи тільки обмежать.
Також ми розпитали юриста про президентський законопроект щодо «цивільної конфіскації».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»