Подарунок Банковій від Вовка. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Поки всі гадають, чим займеться різко зміцнілий Володимир Зеленський, крім взяття під контроль столиці, життя в особі детективів НАБУ та працівників управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури підкинуло новому президенту чарівний подарунок, але він же й зухвалий виклик.

Справа щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, яка, зокрема, базується на прослуховування голови цього суду, одіозного Павла Вовка, дає можливість Зеленському відразу, зі старту, продемонструвати рішучість і принциповість, про які він уже стільки встиг наговорити. І, головне, в нього з'являється безпосередній привід перезапустити, бажано, з нуля, життєво важливу судову реформу, про «результативності» якої можна чудово судити якраз за вільними розмовами суддівських чинів, у яких все всюди схоплено.

Із класичною освітою в нас зараз не дуже, тому не буде зайвим нагадати, що в Езопа є байка про людину, яка, повернувшись із мандрів, розповідає землякам про те, як, будучи на острові Родос, зробила неймовірний стрибок, на заздрість олімпійським чемпіонам. Мовляв, запитаєте на Родосі, вам підтвердять. На що йому резонно говорять: «Тут Родос, тут і стрибай». Справа щодо Окружного судуу – це Родос Зеленського. Давай, доводь уже тут і зараз.

Керівництво Окружного адмінсуду тиснуло на суддів КСУ через закон про незаконне збагачення – ГорбатюкКерівництво Окружного адміністративного суду міста Києва могло вчинити тиск на ухвалення рішення Конституційним судом України (КСУ) щодо закону про незаконне збагачення.

Ця ситуація притискає Володимира Зеленського до стінки ще в одному важливому сенсі. Повноцінна, без дурнів, реакція нової влади на скандал імені Павла Вовка можлива лише як знищення базових передумов того світу, в якому хижими рибами у воді почуваються такі люди, як Андрій Богдан та Андрій Портнов. Чи варто нагадувати, що ОАСК став улюбленим закладом останнього після повернення з еміграції, вкрай чуйного до позовів мстивого емігранта.

Будь-який інший підхід президента й інший результат стане такою самою імітацією, як судова реформа Петра Порошенка у виконанні Сергія Козьякова, нинішнього голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів, та інших залучених представників юридичної еліти. Не увійти у світ Богдана й Портнова за їх допомоги, щоб освоїтися в ньому й стати своїм, а знищити його на корені, – ось виклик перед президентом, від якого чекають крутих, справжніх змін.

Очевидно, що Вовка пасли довго, й нинішню команду «фас!» пов'язують із приїздом до країни Курта Волкера, американського куратора України. Складно судити, скільки в цих розмовах правди, а скільки спроби видати бажане за дійсне: не кинуті напризволяще. Але потреба в підштовхуванні Зеленського до того чи іншого важливого вибору, звичайно, існує, як і недовіра до Андрія Богдана як могутнього глави президентського Офісу, яку, знову ж таки, як люди кажуть, Курт Волкер також висловлював. Відтоді селфі Зеленського з Богданом стало набагато більше, ніби насміхаючись.

Втім, якщо главі держави вдасться якимось чином використовувати специфічні знання й досвід глави Офісу для справжньої судової революції, то чому б і ні. Власне, все інше – ні. Що не вийде, то це зробити вигляд, ніби записи Павла Вовка, викинуті на суд публіки, нічого не означають і не варті реакції президента. Тут Родос.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...