На дострокових парламентських виборах-2019 була найнижча явка за всю історію виборів. І в кожного, хто не прийшов на вибори були свої резони – хтось був у відпустці чи на дачі, а хтось принципово вирішив продемонструвати своє ставлення до політиків. Деякі виборці все ж таки прийшли на дільниці, але зіпсували бюлетень, а були й такі, що вважали за краще віддати голос за непрохідну партію. Кожна позиція має право на існування та свою логіку, але до чого вона призводить у підсумку «Слово і Діло» спитало у експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.
Я прийшов на вибори та проголосував за прохідну партію
За словами Бондаренка, ті, хто прийшли і проголосували за прохідну партію, у будь якому разі виграли, адже тепер мають свого представника у парламенті, подобається це комусь чи ні.
Я проголосував за непрохідну партію
Виборці, які проголосували за непрохідну партію, поділяються на тих, чия політсила набрала 2% голосів або ні.
Нагадаємо, партії, які отримали 2% голосів, не проходять до Ради, але отримують з бюджету України фінансування. Отже виборець, чия партія не пройшла до парламенту може втішатися тим, що він «виборов» для своєї політсили певну суму грошей із своїх податків, таким чином підтримавши партію.
Зрештою кожен виборець віддав частину своїх податків на підтримку фінансування політичних партій. Якщо партія не подолала двохвідсотковий бар’єр , то це означає , що гроші такого виборця рівномірно розподіляться серед всіх партій, які набрали 2%.
Я прийшов на вибори і зіпсував бюлетень
Ті, хто порвав чи перекреслив бюлетень, а таких зазвичай на кожних виборах буває близько 2,5%, можуть бути певні, що вони висловили свій протест владі та показали, що не підтримують жодного кандидата чи партію. Щоправда на практиці це означає, що виборцеь ніби-то й не ходив на вибори, хоча дає упевненість, що саме цей конкретний бюлетень не використали для фальсифікацій.
Я не прийшов на вибори
В демократичній країні можна змарнувати право обирати свого представника у парламенті, це не карається законом. Але якщо зважати на те, що з тих українців, які мають право голосу (близько 13 млн осіб) до дільниць дійшли менше половини, то виходить, що у парламент зайшли партії, які привела до влади не більшість українців, а певне коло людей, які визначили свого кандидата. При цьому ніхто з виборців – ні ті, що прийшли на вибори, ні ті, що їх «прогуляли» – не хочуть брати на себе відповідальність за вибір.
Зараз вже точаться розмови про те, що явка до 50% вказує на недостатню легітимність цього парламенту. З іншого боку, цей фактор лише один із додаткових, тому що легітимність парламенту буде визначатися постійною підтримкою його рішень і довірою до нього.
Раніше «Слово і Діло» дослідило, що партії IX скликання наобіцяли українцям утричі більше, ніж їхні попередники.
Також ми писали, як виконували свої програми партії Верховної ради VIII скликання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»