Новий Виборчий кодекс: переваги та недоліки

Читать на русском
Катерина Одарченкополіттехнолог

Законопроект подали ще 2015 року авторським колективом за участю голови Верховної ради Андрія Парубія, народних депутатів Леоніда Ємця, Олександра Черненка та інших. Кодекс дозволяє більш репрезентативно представляти інтереси виборців регіонального округу.

Про це в своєму блозі написала політтехнолог, партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC) Катерина Одарченко, передає «Слово і Діло».

За словами одного з авторів, проект Виборчого кодексу поєднав у собі п’ять виборчих законодавств: про вибори президента, народних депутатів, про місцеві вибори, про Центральну виборчу комісію та про Державний реєстр виборців.

Основною вишенькою на торті нового Виборчого кодексу стають відкриті партійні списки з рейтинговим внутрішньопартійним голосуванням у регіонах, що ліквідовують поширену схему продажу місць у партійних списках за мільйони та унеможливлюють «засівання» округів мажоритарниками, зазначила вона.

За її словами, кожна партія, що балотується до парламенту, має сформувати загальнонаціональний виборчий список, який розподіляється на 27 регіональних списків. Тобто одні й ті самі депутати, які представлені в загальнонаціональному списку, закріплюються за певними регіональними списками у відповідному порядку, затвердженому партійним з’їздом.

Новий Виборчий кодекс: які зміни чекають системуНовий Виборчий кодекс запрацює з 1 грудня 2023 року. Він, зокрема, передбачає скасування мажоритарки.

«Загальнонаціональний партійний список розподіляється на 27 регіональних списків (або не менш ніж на 2/3 регіонів), і в кожному з цих списків має бути не менш ніж п’ять кандидатів, які конкурують і з іншими партіями, і між собою за вище місце в регіональному списку відповідно до кількості голосів, які він отримає», – підкреслила політтехнолог.

Прохідний бар’єр залишається на рівні 5%, тому лише партії, які його подолають, отримають мандати до парламенту, уточнила вона.

Як проходитиме голосування

Кожному виборцю на дільниці нададуть бюлетень для голосування, в якому буде лише два поля. У верхньому полі вказується номер партії, за яку віддається голос, а в нижньому – порядковий номер кандидата в регіональному списку від цієї партії. Верхнє поле є обов’язковим до заповнення, а нижнє – ні. Таким чином, під час голосування лише за партію голос віддається першому номеру в регіональному партійному списку, який затвердив з’їзд партії, а виборець автоматично з ним погоджується, додала експерт.

«Наразі застосовується така формула: визначається загальна кількість виборців, ця кількість ділиться на конституційний склад Верховної ради України – 450 народних депутатів, таким чином, визначаємо «вартість» одного мандата», – пояснила вона.

Якщо партія набрала 110 тисяч голосів, один мандат – це 25 тисяч голосів, тобто в цьому окрузі вона отримала чотири мандати, але залишається ще 10 тисяч голосів виборців, які були віддані за цю політичну силу для репрезентативності певних інтересів населення, акцентувала Одарченко.

«У масштабах країни це нерозподілені голоси, які можуть перетворитися на певну кількість мандатів для партії, тому запроваджується таке поняття, як компенсаторний мандат. Тоді з єдиного загальнонаціонального виборчого списку партії ті кандидати, які вище в списку, але з певних причин не були обрані в окрузі, отримують мандат народного депутата України», – наголосила вона.

Закон уточнює поняття передвиборної агітації та форми її проведення. Крім того, упорядковуються вимоги як до діяльності ЗМІ щодо інформування суспільства про виборчий процес, так і щодо їх участі в передвиборчій агітації, наголосила експерт.

Плюси та мінуси Виборчого кодексу

На її думку, до плюсів можна віднести:

– персоніфікацію голосування з одночасним збереженням стимулів для загальнодержавного характеру партій; – розподіл мандатів у загальнодержавному окрузі враховує інтереси партій; – загальнодержавна виборча квота забезпечує однакову «ціну» мандату, послаблює вплив підкупу та адмінресурсу.

Серед недоліків експерт визначила:

– потенційне зростання кількості недійсних бюлетенів (за рахунок новизни виборчої системи). – необхідність довготривалої інформаційної кампанії та якісного навчання членів комісій. – складність підрахунку голосів та встановлення результатів (по суті, членам ДВК необхідно просто посортувати бюлетені з голосами за партії – записати в протокол, рейтингово розкласти за кандидатами в партійному списку – записати в протокол, надіслати бюлетені та протоколи до ОВК).

«Новий Виборчий кодекс дозволяє більш репрезентативно представляти інтереси виборців регіонального округу таким чином, що представників цієї місцевості буде більше, а головне 0 від різних політичних сил, і виборець може звернутися до того народного обранця, який стоїть на захисті саме його інтересів», – резюмувала Катерина Одарченко.

Як відбувалося голосування – на інфографіці. Детальніше про те, які зміни чекають систему, – тут.

Також ми з'ясували, які виборчі системи діють в Україні та інших країнах.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.