Критикувати завжди легше, але насправді, попри те, що є серйозні проблеми та недоліки, проведені дуже важливі реформи, мабуть, одні з найбільш визначальних за всю історію України.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політичний аналітик Валентин Краснопьоров.
«Одним із найголовніших показників є те, що вдалося втримати суверенно налаштовану Раду, яка погодилася на серйозні зміни до Конституції в частині нашого євроінтеграційного курсу, на зміни в Мінобороні. Зокрема, зменшена рентна складова», – зазначив Краснопьоров.
Історично важливо, що запущені реформи. Зокрема, медична, попри інтерес кланово-олігархічних груп, додав він.
«Рада стала хорошим союзником реформи децентралізації. Це те, що дійсно на практиці робить Захід. З потугами, але Рада стала на створення низки антикорупційних інституцій. Так, до них є питання, до НАЗК довіри немає. Проте все ж таки інституції створені. Це крок уперед. Ми позбулися газової ренти, зроблені кроки до реорганізації «Нафтогазу». В системі закупівель значні зрушення. Дійсно, можна говорити про прозорість, відкриті дані», – нагадав експерт.
Підсумки роботи Ради VIII скликання: як виконували програмні обіцянки депутати-списочникиСлово і Діло проаналізувало, як депутати-списочники в парламенті восьмого скликання виконували програмні обіцянки.
За його словами, є два ключових фактори, які дійсно стали визначальними. По-перше, найголовніше, що зробила Рада 8-го скликання, – почала рук на Захід практично, а не формально. По-друге, саме ця Рада змогла стати відображенням системи стримувань і противаг. Можна згадати ситуацію, коли хотіли запровадити надзвичайний стан на 60 днів, але Рада не дала цього зробити.
«І таких ситуацій було безліч, Рада показувала, що вона вирішує. Порошенко був сильним президентом, але Рада також змогла показати свою суб’єктність, те, що парламентаризм в Україні все-таки є», – констатував він.
Безумовно, Верховна рада 8-го скликання не стала винятком і багато з чим не впоралася, уточнив аналітик.
«Недисциплінованість, кнопкодавство, чвари, постійна перевага особистих інтересів над національними, державними – все це також було. Ця Рада дуже тягнула зі всіма змінами, з ухваленням рішень, популізму було вдосталь», – підкреслив він.
Хоча слід сказати, що ця Рада в своїх негативах була не гіршою за інші. Ключова проблема, що стосується Ради та політичної еліти, полягає в тому, що парламент не є інституцією, яка захищає громадян, наголосив фахівець.
«Здебільшого парламент захищає інтереси монопольного бізнесу або місцевого. Це широка проблема. Суспільство не долучається, при тому, що мало середнього класу, мало активних підприємців, а більше феодалів. І влада не стала союзником українця в економічному збагаченні та розвитку», – пояснив він.
За його словами, були й рішення Ради щодо розмитнення «євроблях», небажання знизити мита. Окрім того, Рада так і не змогла порушити питання податку на виведений капітал, відкритого ринку землі, скасування мораторію, розвитку фермерства, не змогла створити умов для малого та середнього бізнесу.
«Рада не схотіла ставати на захист загальних інтересів простих українців. Тут провал. Хоча причин цьому багато, не лише в Раді річ. Патрони мають ресурси, владу, навіщо їм думати про людей? З іншого боку, еліта також має включати голову й розуміти, що якщо вона не працює на суспільство, то провокує недовіру. Як наслідок – політична криза», – резюмував Валентин Краснопьоров.
Раніше ми з'ясували, що програма діяльності Кабміну виконана на 61%. Що встигли/не встигли зробити міністри Гройсмана – тут.
Як виконували програмні обіцянки депутати-списочники VIII скликання – на інфографіці.
Також читайте, що партії обіцяють українцям з приводу діяльності Верховної ради.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»