Двопалатний парламент: чи є ознаки федералізації та навіщо це команді Зе

Читать на русском
Володимир Фесенкополітолог

Двопалатний парламент не означає федералізації країни. Є багато європейських країн із такою системою, при цьому вони не є федераціями.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента», політолог Володимир Фесенко.

Перший крок до федералізації?

«Двопалатні парламенти існують не лише у федераціях. У багатьох європейських країнах, які не є федераціями, існують двопалатні парламенти. Наприклад, у сусідній Польщі. Там є Сенат, окрім Сейму. Франція, Італія – також наочний приклад», – зазначив Фесенко.

Він нагадав, що в Україні ідея двопалатного парламенту обговорюється ще з 90-х років. Тоді її не підтримали.

«У 2000 році була пропозиція Кучми запровадити двопалатність. На референдумі ідею підтримали, але ВР не проголосувала за цю ініціативу», – додав експерт.

Чому двопалатний парламент в Україні посилить президента й послабить Верховну радуУ Зеленського заговорили про двопалатний парламент. Чи підуть депутати на зміну Конституції та чому це не дискусія для референдуму?

Серед відомих українських політиків також є прихильники цієї ідеї. Зокрема, Роман Безсмертний. Тобто Стефанчук не перший, хто про це говорить, уточнив він.

Чи варто вводити двопалатність?

На його думку, в такій системі є свої плюси й мінуси. Зокрема, потрібні зміни до Конституції.

«В принципі, якщо «Слуга народу» виграє вибори, ще й матиме союзників, які підтримають їхні пропозиції, це матиме підтримку», – підкреслив Фесенко.

Однак слід зважати, що двопалатна система спрямована на мінімізацію впливів окремих політичних сил, акцентував він.

«Тобто, щоб це була більш збалансована система – враховувались інтереси місцевого самоврядування, регіонів. Партійні впливи мають компенсуватися шляхом більш професійного, відповідального складу верхньої палати, яка може формуватися або з представників місцевого самоврядування, або шляхом прямих виборів. Тоді потрібно змінювати виборчу систему. Наприклад, нижня палата – за партійними списками, а верхня – за мажоритаркою або з представників місцевого самоврядування», – пояснив політолог.

За його словами, серйозний мінус двопалатності полягає в повільнішому законодавчому процесі, швидких законів не буде. Можуть бути розділені кадрові функції.

Мотиви команди Зе

Команда Зеленського сподівається перенести деякі функції до верхньої палати, хоча незрозуміло, навіщо, якщо вони матимуть більшість. Тим більше не факт, що вона ухвалюватиме кадрові рішення, наголосив він.

«Імовірно, це ідея не стільки Зеленського, скільки Стефанчука. Але він не оцінює, наскільки така система працюватиме в нашій специфічній політичній реальності. Ця ідея може принести зовсім інші наслідки, ніж вони планують», – резюмував Володимир Фесенко.

Як відомо, представник президента у Верховній раді Руслан Стефанчук заявив, що змішана система виборів себе не виправдала, й саме двопалатний парламент може вирішити цю проблему.

Чому двопалатний парламент в Україні посилить президента й послабить Верховну раду – за посиланням.

Також ми з’ясували, які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведе.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: