Рекордна явка на виборах за останні 20 років – це показник того, що відбувається активізація загальноєвропейських інтеграційних процесів.
Таку думку в своєму блозі висловив політолог-міжнародник Антон Кучухідзе, передає «Слово і Діло».
«По-перше, в населення з’являється більше розуміння, як формується загальна політика ЄС. По-друге, існують певні тенденції збільшення участі громадян у виборчому процесі», – зазначив Кучухідзе.
За рахунок цих двох тенденцій – розуміння та збільшення залученості в політику – формується такий результат. Хоча явка в різних країнах ЄС дуже відрізнялася: десь була рекордною, десь – дуже низькою, підкреслив він.
Які політичні сили проходили до Європарламенту за останні 10 роківЗ 2009 року основні політичні гравці все ще утримують свої позиції, але популісти та євроскептики набирають дедалі більше голосів виборців.
«Потрібно ще враховувати третю проблему – велику кількість питань загальноєвропейського рівня, на які громадян не мають відповідей. Немає сформованої політики щодо вирішення цих проблем. Тому є розуміння того, що традиційні політики, яких вони довго знають, не справляються», – констатував експерт.
Чи чекати змін в роботі Європарламенту
На його думку, особливих змін у роботі Європейського парламенту не буде.
«За попередніми даними, правим проектували 250 місць, але поки ми бачимо, що вони мають лише близько 170 місць. Відповідно, голос цих політиків посилюється, але не буде вирішальним у ключових питаннях для Європи», – уточнив він.
Традиційні партії на кшталт Європейської народної партії та інші проєвропейські сили отримають більшість, судячи з тих результатів, які ми маємо нині. Однак у популістів стане більше можливостей. Але це не буде системна робота, це буде нормальна політична дискусія, яка не зможе кардинально впливати на щось. Праві дуже розділені всередині, пояснив політолог.
Чи будуть зміни для України
Для Європи, як і для України, вибори до Європарламенту не несуть жодних змін, додав він.
«Зрозуміло, що окремі політичні партії співпрацюватимуть із Російською Федерацією, але в них немає більшості й немає можливостей, окрім як впровадження політичних декларацій, організацій заходів, круглих столів та протестів, якось інакше реалізувати свій політичний порядок денний», – резюмував Антон Кучухідзе.
Як повідомлялось, Європейська народна партія зберегла позицію першої політичної сили в Європарламенті, однак втратила більш ніж 36 мандатів – із 216 у Європарламенті минулого скликання до 180 зараз.
Які політичні сили проходили до Європарламенту за останні 10 років – на інфографіці.
Якою буде зовнішня політика новообраного президента Володимира Зеленського, читайте тут.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»