«Мовний» закон навряд чи виконуватиметься. Як би хто не захищав його, але закон посилює українську мову, при цьому ставить поза законом інші мови.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Кость Бондаренко.
«Мовний» закон фактично ставить поза законом інші мови. Скільки б не говорили про те, що закон не є дискримінаційним, насправді він витісняє із широкого вжитку, в тому числі з публічної сфери, російську та інші мови», – зазначив Бондаренко.
На його думку, це викликатиме невдоволення не лише в російськомовних, але й в угорськомовних, болгарськомовних громадян. Так, нібито передбачені штрафи, жорсткий контроль, але ми знаємо, що, як правило, такі закони мають вибірковий характер.
«За принципом «друзям усе – ворогам закон». До тих, хто буде при владі, це навряд чи застосовуватиметься, а ось до опонентів – зі всією суворістю», – підкреслив він.
Політолог не виключив, що Зеленський може переглянути «мовний» закон чи окремі його положення, однак таке рішення увалюватиметься, враховуючи соціологію.
«Очевидно, що вони проведуть соціологічне опитування перед тим, як ухвалювати рішення, й подивляться, наскільки це впливатиме на рейтинги, наскільки це буде позитивним чи негативним, чи варто чіпати цей закон», – уточнив він.
При цьому, скоріш за все, він саботуватиметься на всіх рівнях. Тому рано чи пізно Зеленському чи іншому новому президенту доведеться його скасувати чи переглянути, додав Бондаренко.
Рада ухвалила закон про державну мову: як голосували нардепиРада ухвалила закон про функціонування української мови. Його підтримали 278 народних депутатів, 38 виступили проти.
Політолог Руслан Бортник зазначив, що цим законом фактично підкріплюються спірні положення освітнього закону, згідно з якими освіта мовами нацменшин стане неможливою в школах.
«Залишаться класи, вивчення окремих предметів і лише в молодшій та середній школі. Повноцінне навчання мовами нацменшин стане неможливим», – уточнив він.
На його думку, це спроба загнати на побутовий рівень ті мови, які традиційно в Україні використовувалися в публічних сферах хоча б на регіональних рівнях.
«Це суперечить нашій же Конституції, яка гарантує вільне використання й розвиток російської та інших мов нацменшин. Стаття Конституції гарантує не вивчення цих мов, а саме освіту. Звичайно, це є предметом конфлікту», – підкреслив Бортник.
Нагадаємо, закон про мову ухвалили в другому читанні, таке рішення підтримали 278 депутатів. Як відбулося голосування – за посиланням.
Також пропонуємо згадати, що кандидати в президенти обіцяли з приводу мовного питання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»