Минулого тижня Іван Апаршин, радник із питань безпеки і оборони майбутнього президента України Володимира Зеленського розповів, як нова команда розвиватиме в нашій країні військову сферу. Отримана інформація свідчить про те, що суттєвих проривів у військовому будівництві при Володимиру Зеленському очікувати не доводиться – йдеться про поступовий рух вже обраним курсом.
Іван Апаршин є відомим фахівцем, який раніше служив на високих посадах у військовому відомстві. Він повинен був обійняти посаду міністра оборони, якби президентом став Анатолій Гриценко. Але саме Анатолій Гриценко, зустрівшись із Володимиром Зеленським після першого туру виборів, запропонував Івана Апаршина в якості радника з питань нацбезпеки і оборони.
Пан Апаршин минулого тижня зробив низку важливих заяв, що дозволяють судити про те, як команда майбутнього президента України Володимира Зеленського розвиватиме в нашій країні сферу нацбезпеки і оборони. Зокрема, Іван Апаршин передав ЗМІ «військову доктрину» Зеленського, а також розповів, якими шляхами нова команда підвищуватиме грошове утримання військовослужбовців.
Згідно «військовій доктрині», в Україні в найкоротші терміни буде забезпечено коаліційний уряд силами оборони відповідно до стандартів НАТО, а при цьому посаду начальника Генштабу буде відділено від посади Головнокомандувача Збройними силами. «Протистояти противнику, який перевершує нас чисельно і матеріально, буде професійна, добровільна і мотивована армія, сумісна з арміями країн НАТО», – йдеться в документі.
Армію посилять резервом постійної готовності і системою територіальної оборони, а керувати ЗСУ будуть бойові офіцери, здатні здобувати перемоги.
У «доктрині» також вказується, що армія буде врятована від виконання «невластивих функцій», отримає сучасну систему планування і управління оборонними фінансовими і матеріальними ресурсами, а вся інформація про те, як витрачаються гроші, носитиме відкритий характер.
У підсумку, 50% фінансового ресурсу направлятиметься на утримання Збройних сил, 30% – на їх переозброєння, а 20% – на підготовку військ і сил, зараз, за словами Апаршина, понад 80% коштів йдуть на «проїдання». Контрактники отримуватимуть зарплату, на рівні країн-членів НАТО, а також користуватися різними соціальними пільгами.
Також армія буде оснащена сучасною високотехнологічною зброєю – засобами розвідки, ППО, зв'язку та радіоелектронної боротьби; параметри держоборонзамовлення планується зробити відкритими, а «Укроборонпром» буде позбавлений функцій формування військово-технічної політики. Цими питаннями займеться центральний орган виконавчої влади.
Іван Апаршин також повідомив, боєць на передовій отримуватиме щонайменше 1000 євро грошового утримання (трохи більше 30 тисяч грн – зараз – 22-24 тисячі). Полковники ж, за його словами, повинні отримувати близько 2,5 тис. євро. Відповідаючи на питання про те, де ви плануєте взяти такі гроші, пан Апаршин згадав про довоєнну практику реалізації надлишкового майна Міністерства оборони. «У Міноборони зараз 530 тисяч гектарів землі. З них 270 не використовуються. Все надлишкове майно – заберіть його, воно взагалі не потрібно», – заявив Апаршин, зазначивши, правда, що після інвентаризації може виявитися, що й цих ресурсів у Міноборони вже немає.
«Військова доктрина» Зеленського, передана журналістам Іваном Апаршиним, по суті, такою не є. І це пізніше визнав сам радник. Наявний у відкритому доступі документ, не містить низки найважливіших тез, наявність яких дозволило б вважати його доктриною. У ньому немає, наприклад, оцінки загроз та викликів для нашої країни, а також шляхів їх подолання. Скажімо, військова доктрина, затверджена президентом Петром Порошенком у вересні 2015 року, визначає в якості головного військового супротивника для України – Російську Федерацію. У ній перераховані конкретні загрози, які створює РФ для України. Тут і військова агресія, і посягання на територіальну цілісність і суверенітет нашої країни, мілітаризація Криму, підривна діяльність спецслужб РФ, тощо. Подібних висновків немає в «доктрині Зеленського».
Таким чином, викладки команди Зе – це поки всього лише набір передвиборчих обіцянок і декларацій. І частина з цих позицій вже так-сяк реалізовуються попередньою владою. Рух в НАТО закріплено в Конституції та інших основоположних документах, а президент Петро Порошенко і міністр оборони Степан Полторак не раз заявляли про те, що в 2020 році ЗСУ повинні досягти повної сумісності зі стандартами НАТО. Робота в цьому напрямку почалася і продовжується.
Грошове забезпечення військовослужбовців у порівнянні з 2014 роком, збільшено в кілька разів, а на командних посадах вже перебувають бойові офіцери. Можна, наприклад, згадати Михайла Забродського – командувача Десантно-штурмовими військами ЗСУ. У 2014 році Михайло Забродський командував 95-ї аеромобільної бригадою, яка брала участь в боях під Слов'янськом, а також зробила знаменитий 470-км рейд від Слов'янська до Маріуполя і назад.
Тільки за згадку про надлишкове майно Міноборони Іван Апаршин накликав на себе серйозну критику. Тут же згадалися масштабні довоєнні розпродажі в армії – торгівля на широку ногу технікою та іншим добром, яка закінчилася тим, що армія напередодні війни виявилася знекровлена. Далеко не факт, що Володимир Зеленський, знову поверне на цю слизьку дорогу, але досвід попередніх років показав, що «реалізація надлишкового майна» не зробила армію багатшою, а скоріше навпаки.
В решті відомостей, що просочилися в відкритий доступ, дозволяють припустити, що команда Зеленського не пропонує у військовій сфері нічого кардинально нового. По суті, планується продовжувати вже обраний в епоху Петра Порошенка курс. З одного боку це добре – жодних «торохкань» з боку в бік не передбачається, але з іншого це може сильно розчарувати тих шанувальників Володимира Зеленського, які очікували різких змін.
Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»