До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи й намагаються очорнити суперників. При цьому чимало претендентів уже не перший рік у політиці, в них накопичилася солідна база обіцянок, у тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був у владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Раніше ми писали, зокрема, про Сергія Капліна та Петра Порошенка, сьогодні в центрі уваги Віталій Купрій.
Найбільший провал у Купрія вийшов з обіцянкою проголосувати за зняття депутатської недоторканності. «Ми голосуємо за зняття депутатської недоторканності в разі, якщо генеральний прокурор внесе подання. Я особисто проголосую, але відразу до в'язниці сяде опозиція. Вся буквально. І не буде демократії в Україні», – заявив він у лютому 2016 року.
А вже за півтора року Купрій різко змінив свою думку й виступив категорично проти скасування недоторканності для нардепів. Під час бліц-запитань в ефірі одного з телеканалів на запитання, чи голосувати він за законопроект про повне зняття депутатської недоторканності, Купрій заявив: «У жодному разі!».
І це вже не вперше Купрій фактично відмовляється від своєї ж обіцянки. У липні 2015 року він пообіцяв, що благодійний фонд УКРОП, який почав роздавати продуктові набори жителям Чернігова, продовжить їм допомагати. У березні 2016 року «Слово і Діло» поцікавилось, як фонд продовжує надавати допомогу. На що Купрій відповів, що його діяльність не пов'язана з діяльністю благодійного фонду. Таким чином, депутат повідомив, що не відповідає за реалізацію своєї обіцянки.
Нардеп не виконав свою програмну обіцянку домогтися повноцінного членства України в Європейському союзі. В парламенті він підтримав лише законопроекти «Про внесення змін до деяких законів України про відмову України від здійснення політики позаблоковості» та «Про Державне бюро розслідувань». При цьому виступив проти законопроектів «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, що містяться в шостій доповіді Європейської комісії про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України, щодо вдосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рекомендацій, що містяться в шостій доповіді Європейської комісії про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України щодо удосконалення засад діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів».
У лютому цього року Верховна рада внесла зміни до Конституції щодо стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО. Але Купрій за ці зміни не голосував. Своє рішення він пояснив тим, що не можна вносити зміни до Конституції, коли в країні війна. Відзначимо, що з 12 законопроектів, які регулювали питання, пов'язані з прагненням України до євроатлантичної інтеграції, Купрій підтримав трохи менш ніж половину.
Крім того, Купрій не виконав обіцянку голосувати за відставку міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового. У листопаді минулого року, коли Рада розглядала відповідну постанову, нардеп у сесійній залі був відсутній.
На початку 2015 року Купрій виступив проти ухвалення законопроекту «Про військово-цивільні адміністрації», який, на його думку, порушує норми Конституції. Також нардеп пообіцяв наполягати на запровадженні воєнного стану в зоні проведення антитерористичної операції. «Тривалий час я веду дискусію, чому керівництво держави не запроваджує воєнний стан на території АТО. Це дозволить не просто визнати війною реальний стан речей. Це дасть на законній основі поліпшити ефективність нашої боротьби», – заявляв Купрій. Через кілька місяців після цього він не проголосував за законопроект «Про правовий режим воєнного стану».
Запровадити воєнний стан президент Петро Порошенко запропонував у листопаді минулого року після конфлікту з Росією в Керченській протоці. Щоправда, не в усій країні, а лише в окремих областях і на місяць. Купрія ця пропозиція не влаштувала, й він проголосував проти відповідного законопроекту.
У своїй передвиборчій програмі як кандидат у президенти Купрій обіцяє «назвати війну війною й визначити ворогом Російську Федерацію», запровадити воєнний стан на тимчасово окупованих і прилеглих до лінії фронту територіях, розірвати дипломатичні відносини й транспортне сполучення з ворогом.
Крім того, Купрій планує провести конституційну реформу, реформувати парламент, повністю замінити керівний склад правоохоронних і суддівських органів, націоналізувати стратегічні державні підприємства.
Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.
Крім того, «Слово і Діло» щодня згадує, як кандидати в президенти-нардепи цього скликання ВРУ голосували за законопроекти щодо суспільно важливих питань. Наприклад, днями ми писали, хто з них голосував за ініціативи, спрямовані на боротьбу з корупцією.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»