Кабінет Міністрів, після скандального закону про мовні норми освіти, пропонує Верховній Раді ухвалити новий законопроект про повну загальну середню освіту, який включає три моделі імплементації української мови для національних меншин у школі.
Як пише «Слово і Діло», відповідний законопроект схвалено на засіданні уряду в середу, 13 березня, повідомляють Українські Новини.
Згідно з документом, перша модель передбачає можливість викладання мовами меншин всіх предметів з 1-го по 11 (12)-й клас поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для нацменшин з уразливими мовами, тобто тих, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, які не живуть у середовищі власної мови. У цю категорію входять кримські татари, оскільки ця нацменшина не має держави, яка займалася б розвитком термінології їх мови, а громада проживає виключно в україномовному або російськомовному середовищі.
Друга модель передбачена для нацгромад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Так, з 1 по 4 клас навчання буде мовою нацменшини з вивченням української мови, а з 5 класу - від 20% навчання українською мовою зі щорічним збільшенням її обсягу до не менш як 40% в 9 класі. Для старшої школи передбачено не менш як 60% обсягу навчання українською.
Третя модель - для нацгромад, материнська мова яких належить до однієї з української мовної сім'ї, а також які проживають, переважно, в середовищі власної мови. До таких мов відноситься російська. Діти, які вчитимуться за цією моделлю, будуть переходити на навчання предметів українською мовою (не менш як 80% часу) відразу після 5-го класу.
За словами міністра освіти України Лілії Гриневич, згаданий закон дає перевагу для вчителів, зокрема, реальну звичайну автономію у створенні програм, підвищення кваліфікації за рахунок держави тощо.
Крім того, в Міносвіти хочуть запровадити педагогічну інтернатуру - молодий педагог отримає наставника, який отримуватиме 20% надбавки зарплати. Також всі вчителі пройдуть курс домедичної допомоги.
Міносвіти запропонувало також вибір директорів на конкурсній основі.
«Директор обирається тільки на 2 терміни по 6 років у кожній школі», - сказала міністр.
Нагадаємо, раніше глава адміністрації прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш назвав «напівфашистським» український закон про освіту і заявив, що Угорщина продовжує наполягати на внесенні змін до нього. Відповідаючи на питання про майбутні вибори в Україні, він зазначив, що сподівається на зміну влади в Києві і на більш продуктивний діалог з новою адміністрацією.
Закон про освіту набрав чинності 28 вересня 2017 року. Він передбачає, що дошкільну і початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, а з 5-го класу - українською. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці звинувачення відкидає.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»