Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Ярослав Лесюк

Читать на русском
Ярослав Лесюк пройшов до парламенту на початку 2015 року. Обіцянок, крім програмних, у нього немає.

Час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Ярослав Лесюк (фракція «Блоку Петра Порошенка»).

Лесюк пройшов до Верховної Ради в січні 2015 року за загальнодержавним багатомандатним округом замість Віталія Ковальчука, який пішов до Адміністрації президента. За час своєї каденції депутат дав 11 обіцянок, усі з передвиборної програми «Блоку Петра Порошенка», за списками якої він балотувався. Виконав Лесюк чотири обіцянки (36%), а 2 – провалив.

Провалив депутат обіцянку про те, що влада в областях належатиме виконкомам, сформованим обраними обласними радами. Лесюк підтримав у парламенті законопроект, яким скасовуються конкурси на посади голів місцевих державних адміністрацій та їхніх заступників, а також голів РДА. Тепер їх призначає президент, що прямо суперечить обіцянці.

Крім того, Лесюк не виконав зобов'язання домагатись обрання парламенту за відкритими партійними списками. Нардеп не голосував за проект Виборчого кодексу, в якому, зокрема, передбачений механізм обрання депутатів до Ради за системою відкритих пропорційних списків.

Впорався парламентар з обіцянкою домогтися створення системи автономного функціонування суддів. У 2016 році Рада підтримала законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який передбачає запровадження механізму обрання суддів виключно на конкурсних засадах. Згідно з документом, призначатиме суддів президент за поданням Вищої ради правосуддя, що забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі. Крім того, закон запроваджує додаткові можливості забезпечення незалежності Вищої ради правосуддя й запобіжники проти закритості судової системи.

Також він підтримав законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення та радіомовлення України», реалізувавши відповідну програмну обіцянку.

У процесі виконання в Лесюка залишаються ще п'ять обіцянок. Наприклад, домогтися перетворення Антимонопольного комітету в ключовий економічний регулятор. У лютому 2015 року Верховна Рада ухвалила три законопроекти, що стосуються цього відомства: щодо прозорості рішень АМКУ, ще один встановлює чітку й зрозумілу методику визначення розмірів штрафів за порушення законодавства й іще один – підвищує поріг для обов'язкового отримання дозволу на концентрацію. Лесюк був відсутній на голосуванні за все ці ініціативи. Ще низка законопроектів щодо АМКУ чекає на розгляд у парламенті.

Крім цього, він має домогтися перекриття ухилення від сплати податків через офшори. Однак ще нічого не зробив для виконання цієї обіцянки.

Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про які ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».

Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.

Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: