Повномасштабна війна, а разом з нею брак фінансування стали причиною занепаду українських бібліотек. З 2022 року держава призупинила програму оновлення бібліотечних фондів. Якщо до початку вторгнення бібліотеки щорічно оновлювали 1,3-2,3 мільйонами нових книг,то протягом останніх чотирьох років ці обсяги скоротилися більше ніж вдвічі. Нині частину книг для поповнення бібліотек під час війни продовжують закуповувати територіальні громади, однак їхня кількість низька і значно поступається довоєнним державним закупівлям. Детальніше – на інфографіці «Слово і діло».
Як поповнювали бібліотеки до вторгнення рф
З 2016 по 2022 рік діяли низка програм, завдяки яким оновлювали фонди українських бібліотек – загальнодержавні, комунальні, галузеві. У 2016 і 2017 роках для бібліотек закупили 1 млн 301 тис. і 1 млн 673 тис. книг відповідно. У 2018 році запрацювала державна програма оновлення бібліотечних фондів і саме того року обсяг поповнення новими книгами був найбільшим за останні десять років – придбали 2 млн 374 тисячі книг на 242 млн грн, з яких 986,4 тис. книг – за державною програмою. Програма пропрацювала чотири роки – до початку російського вторгнення. У 2019 році було закуплено 1 млн 997 тисяч книг (669,6 тисячі – за державною програмою), у 2020-му – 1 млн 302 тисячі книг (381 тисячу – за державною програмою) у 2021-му – 1 млн 383 тисячі (331 тисяча за державною програмою).
Велика війна і бібліотеки: заморожування держпрограми і руйнування
У 2022 році державні закупівлі книг для бібліотек призупинили, в цілому у перший рік великої війни до бібліотечних фондів надійшло рекордно мало нової літератури – 182 тисячі екземплярів.
У 2023 році обсяги поповнення бібліотек збільшилися до 751 тисячі нових книг, у 2024-му – до 710 тисяч. Торік до українських бібліотек завезли 628 тисяч нових книг, що більше ніж удвічі менше від обсягів десять років тому.
Українська видавнича асоціація з посиланням на дослідження Texty повідомляла, що станом на кінець осені 2025 року через бойові дії було зруйновано понад 130 бібліотек, ще майже 750 потребували ремонту. Загалом за час повномасштабної війни українські бібліотеки втратили більш як 1,5 млн видань. Як відомо, під час окупації окремих міст і сіл росіяни масово спалювали українську літературу.
Скільки книг для бібліотек закуповують територіальні громади
У 2023 році громади закупили для бібліотек близько 80 тисяч книг, виділивши 24 млн грн. У 2024-му обсяги закупівель зросли до 100 тисяч видань, у 2025-му – до 140.
Результати опитування Українського інституту книги показали, що майже 60% громад у 2024 році взагалі не виділили коштів на придбання книг. Найгірша ситуація – у Чернівецькій, Херсонський і Запорізькій областях.
Як зазначають у своєму дослідженні Texty, громади частіше звітують про косметичні ремонти і «створення просторів для культурної взаємодії», а не про закупівлю нових видань. Деякі бібліотеки продовжують роботу завдяки міжнародним грантам, благодійним фондам і громадським ініціативам, зокрема: програмі House of Europe, БФ «Толока», ініціативи «Бібліотечна країна», ГО «Реформація» та KyivBookFest, онлайн-проєктам на платформі «Експеримент», акціям зі збору книжок від мережі книгарень, мистецьким конкурсам від Українського інституту книги тощо.
Однак така допомога не покривє базові потреби державних бібліотек. В Асоціації зазначають: якщо державна програма не відновиться і наступного року, бібліотечні фонди скоротяться ще на 10–15%.
Зазначимо, законопроєкт №5002 «Про бібліотеки і бібліотечну справу», що мав би посприяти збереженню й розвитку книгозбірень, досі не пройшов друге читання.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як активно українці купували книги під час повномасштабної війни.
Також повідомлялося, що станом на початок травня українці придбали майже 500 тисяч книжок в рамках державної програми «єКнига» з моменту її запуску.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»