Рік нестабільності: тенденції для України на міжнародній арені

Читать на русском
Андрій Мішиндиректор Київського інституту мирних досліджень

2018 рік уже сьогодні можна назвати роком інерції, стагнації та провокацій на різних рівнях – політичному, військовому. Достатньо згадати спецоперацію з Бабченком та агресію в Азовському морі.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Київського інституту мирних досліджень Андрій Мішин.

«Звичайно, потрібно врахувати, що відбувається на міжнародній арені. Зокрема, в США. Всі припускали, що не можуть стільки глобалісти, починаючи від Клінтона та Обами, домінувати. Зараз в Америці йде певна реакція. Тому щодо американської політики можна говорити, що відбуватимуться «бої місцевого значення», – зазначив Мішин.

Тому, на його думку, щодо України американська політика буде дуже інерційною, а інерцію створюватиме адміністрація Трампа, яку не влаштовує той вплив, який стара американська політика Обами чинила на Україну.

Європейська політика зараз у досить розбалансованому стані, додав він.

«В Європі є певна втома. Як то кажуть, старенькій Європі зараз не до претензій України й не до наших проблем», – підкреслив експерт.

Щодо РФ, то вона демонстративно не помічатиме Україну й нинішнє політичне керівництво щонайменше до інавгурації нового президента, уточнив він.

«Тенденції минулого року плавно переходять у цей рік. 2019-й – рік стагнації, інерції та провокацій. Нічого проривного. В тій турбулентності, яка є, ми живемо щонайменше чверть століття. Все почалося з приходом в РФ до влади Лужкова, Примакова, групи колишніх-нових силовиків разом із Путіним. Ось тоді турбулентність посилилася», – пояснив фахівець.

Приблизно в 1995 році «корабель Україна» почали розгойдувати з одного боку американці, а з іншого – російські державники та силовики. Фраза Єльцина «Подумай про те, що ти зробив для України» стала неактуальною. Відтоді ми живемо в стані турбулентності.

За його словами, проривів у зовнішній політиці Україні чекати поки не доводиться. В України немає як таких союзників на зовнішній арені, навіть такі традиційні союзники, як Польща, намагаються дистанціюватися.

Але є союзники в особі міжнародних інституцій, організацій. Зокрема, євроатлантичне співтовариство НАТО. Практично всі заяви про підтримку чинної влади американські або європейські політики роблять на євроатлантичних форумах, наголосив він.

«Друга організація – Європейський Союз, хоча європейські чиновники дедалі більш скептично дивляться на можливості України. Тут також не все просто. НАТО і ЄС – наші єдині союзники, які формально хвалять Україну, але в дім не пускають», – резюмував Андрій Мішин.

Більше про геополітичні виклики для України – в авторському матеріалі за посиланням.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...