Рік тому «Слово і Діло» склало календар з головними обіцянками політиків на 2018 рік: 12 місяців і 12 обіцянок. Сьогодні прийшов час підбити підсумки виконання цих зобов'язань. Відзначимо, що результати виявилися сумними: з 12 обіцянок виконана лише одна (постарався Володимир Омелян), дві ще поки в процесі, всі решта – провалені.
Міністр Кабміну Олександр Саєнко обіцяв до початку 2018 року завершити впровадження модернізованого електронного документообігу в усіх 10 пілотних міністерствах. Зі своєю обіцянкою чиновник не впорався. Наприкінці минулого року в Державному агентстві з питань електронного урядування повідомили, що модернізація системи електронного документообігу продовжиться і в 2018-му.
У січні в прес-службі Саєнко розповіли, що не всі міністерства, де планували реформу, змогли вчасно провести закупівлі й налаштувати систему.
Народний депутат Ніна Южаніна обіцяла, що цьогоріч в Україні скасують податок на прибуток. «У перехідних положеннях до Податкового кодексу має з'явитися норма про те, що Кабмін бере зобов'язання запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток із 2018 року, і я буду контролювати цей процес», – сказала вона ще в жовтні 2016 року.
На початку 2018 року Южаніна заявила, що підготовлений пакет законопроектів, спрямованих на протидію зменшення податкової бази й переміщенню доходів за кордон. Але в розділі законодавчих ініціатив депутата їх не виявилося. Також Южаніна прокоментувала намір президента Петра Порошенка внести свої зміни до законодавства, що стосуються податку на прибуток: «При запровадженні податку на виведений капітал ми дозволимо підняти капіталізацію наших підприємств. Це дуже важливо, це покращує, полегшує життя бізнесу. Зараз працюємо над текстом проекту закону, тому що поки ми говоримо, у нас весь час у законодавчому полі щось змінюється. І, як усім відомо, президент озвучив рішення про те, що податок на виведений капітал буде впроваджений в Україні з 2019 року».
Тобто за два роки Южаніна не зробила реальних кроків для виконання обіцянки, текст законопроекту ще лише напрацьовується й податок можуть скасувати лише наступного року. Таким чином, і ця обіцянка провалена.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян обіцяв до кінця березня завершити роботи з днопоглиблення в порту «Південний». І Омелян єдиний, хто впорався зі своїм зобов'язанням.
Реалізація проекту завершилася ще 1 лютого, на кілька місяців раніше запланованого терміну.
Мер Києва Віталій Кличко обіцяв до травня завершити благоустрій центральної частини Парку партизанської слави. «Ми плануємо реконструювати парк Партизанської слави, і наступного року в травні центральна територія матиме зовсім інший вид», – запевнив він. За його словами, в парку буде проведене облаштування території, ландшафтні роботи, влаштований полив зелених зон, встановлене освітлення й підземні сміттєві баки.
Кличко цю обіцянку не виконав, не вклавшись в обіцяні терміни. У березні на сайті міської адміністрації виклали план благоустрою парку. В парку збудують громадський туалет, оновлять доріжки навколо бювету й створять новий бюветний павільйон, з'являться прогулянкові доріжки навколо озера, стилізовані лавки та урни.
Наприкінці квітня «Слово і Діло» перевірило, як відбувається реконструкція, але на той момент у центральній частині парку лише почали укладати нові пішохідні доріжки й висадили ялини. Всі інші роботи перебували на початковому етапі. Тому до травня Кличко виконати обіцянку не встиг.
26 травня в Києві відбувся фінал Ліги чемпіонів-2018. За два роки до цього народний депутат і президент Федерації футболу України Андрій Павелко пообіцяв, що на захід не витратять ані гривні з державного бюджету. «Це, можливо, частина міста Києва, частина УЄФА, частина Федерації, кожен візьме на себе частину витрат, але це невеликі суми», – уточнив він.
У лютому 25 млн грн на організацію фінальних матчів чоловічої та жіночої Ліги чемпіонів виділила міська рада Києва. А в квітні Павелко заявив, що з державного бюджету були виділені кошти на технічну модернізацію стадіону «Олімпійський», де має відбутися фінальний матч. При цьому нардеп запевнив, що кошти були виділені в межах дофінансування стадіону, які він недоотримав за весь час після проведення Євро-2012. «Слово і Діло» розцінило таке пояснення як маніпулювання, оскільки кошти виділили саме під проведення фіналу ЛЧ, і вважаємо обіцянку невиконаною.
До літа віце-прем'єр-міністр Степан Кубів обіцяв, що буде створена зона вільної торгівлі між Україною та Туреччиною.
Однак станом на кінець травня ЗВТ створена не була. А прем'єр-міністр Володимир Гройсман у листопаді запевнив, що переговори про її створення будуть завершені в 2018 році.
Генеральний прокурор Юрій Луценко в червні 2016-го запевняв, що через два роки прокуратура не матиме функції слідства.
20 листопада минулого року мало запрацювати Державне бюро розслідувань, а Генеральна прокуратура – втратити право починати розслідування.
У січні цього року Луценко заявив, що приблизно за два роки його відомство завершить розслідування раніше розпочатих справ. Тобто він назвав новий термін завершення розслідувань і не виконав свою обіцянку.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик провалив обіцянку про те, що до осені в країні не буде жодної збиткової шахти.
Станом на кінець липня в Україні налічувалося 102 державні шахти, більшість перебуває в зоні проведення операції Об'єднаних сил. Такими, що діють поза зоною операції вважаються 33 шахти. Однак з них лише чотири працюють із прибутком.
Оптимістичну обіцянку давав президент України Петро Порошенко. Він заявив, що в цьому році форум «Ялтинська європейська стратегія» відбудеться в Ялті: «Вірю, що наша наступна зустріч відбудеться в Ялті, в українському Криму».
Однак п'ятнадцята Щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії «Майбутнє покоління всього» пройшла у вересні в Києві. А Крим усе ще анексований Росією.
Зобов'язання віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка поки залишається в процесі виконання. Він обіцяв, що цього року відбудеться не менш ніж 40 українських кінопрем'єр. За перше півріччя було знято 19 фільмів, а станом на 24 жовтня – 29.
Народний депутат Віктор Чумак обіцяв, що новий закон про вибори буде ухвалений не пізніше ніж восени 2018 року. Запевнив, що поставив перед собою таке завдання й «дотисне» його ухвалення.
Але як минулого року в першому читанні ухвалили новий проект Виборчого кодексу, на такому етапі він і залишився. Верховна Рада восени не розглядала зміни виборчого законодавства.
Також поки в процесі обіцянка виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун про те, що цього року на закупівлю ліків і вакцин буде використано близько 6 млрд грн. «Слово і Діло» зараз чекає відповіді на запит.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»