За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Олексій Рябчин (фракція «Батьківщини»).
Рябчин був обраний до Верховної Ради в 2014 році за загальнодержавним багатомандатним округом. За час своєї каденції парламентар дав 48 обіцянок, 20 з яких виконав (42%), а 10 – провалив.
Серед невиконаних обіцянок Рябчина є кілька програмних. Зокрема, організувати Ставку верховного головнокомандувача, через яку президент здійснюватиме керівництво обороною країни. Але організація ставки належить до компетенції Ради національної безпеки і оборони, затверджує її президент. Тож «Слово і Діло» вважає обіцянку проваленою.
Обіцяв Рябчин у програмі домогтися зняття бюрократичних перешкод у діяльності волонтерів. Рада в 2015 році ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності)», але був відсутній під час голосування й не зміг виконати обіцянку.
У листопаді 2016 року Рябчин запевнив, що проголосує за зняття недоторканності з будь-якого народного депутата. Заяву він робив у контексті того, що парламент мав розглядати питання притягнення до кримінальної відповідальності Вадима Новинського. В результаті Новинського недоторканності позбавили, Рябчин проголосував «за». Також нардеп голосував за відповідні постанови щодо Євгена Бакуліна, Сергія Дунаєва та Дмитра Колєснікова. А під час голосування за зняття недоторканності з Надії Савченко та Олександра Вілкула він був відсутній і свою обіцянку провалив.
Не виконав депутат також обіцянку оприлюднити у Facebook докази лобіювання власних фінансових інтересів Олегом Ляшком у бесіді з міністром фінансів Олександром Данилюком та його заступником. Обіцянку Рябчин дав наприкінці грудня 2016-го, за місяць докази на його сторінці так і не з'явилися.
Як і обіцяв, Рябчин проголосував за відставку Валерії Гонтаревої з посади голови Національного банку України. А призначення на цю посаду Якова Смолія фракція «Батьківщини» одноголосно не підтримала, як і обіцяв депутат.
Крім того, Рябчин виконав обіцянку забезпечити соціальні гарантії для учасників антитерористичної операції. В парламенті він підтримав більшість відповідних ініціатив. Впорався він з обіцянкою домогтися визнання Росії державою-агресором. Нардеп проголосував за закон про реінтеграцію Донбасу, де йшлося про визнання Російської Федерації державою-агресором.
У процесі виконання в депутата залишаються 18 обіцянок. У листопаді минулого року він пообіцяв підтримати створення бази споживачів природного газу. Він став співавтором законопроекту про створення єдиної бази абонентів-споживачів природного газу. 1 березня у Верховній Раді не вистачило голосів для його ухвалення, сам Рябчин голосував «за».
Давав Рябчин обіцянку про те, що після деокупації вулиця Постишева в Донецьку буде перейменована на вулицю Героя України Дмитра Чернявського. Також у його передвиборчій програмі була обіцянка змусити Росію компенсувати збитки від окупації Криму.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»