Восени 2026 року в російсько-української війни з’явився ще один вимір – удари по дата-центрах. Раніше обидві сторони утримувалися від цілеспрямованих ударів по цифровій інфраструктурі, обмежуючись кібератаками. Однак у вересні цього року рф завдала низки масованих ударів по київських центрах обробки даних (ЦОД), сподіваючись ще більше погіршити життя столиці. Втім, унаслідок цього під загрозою опинився інтернет у самій росії. На інфографіці «Слово і діло» – найважливіше про уражені дата-центри «Яндекса» і перебої в його численних цифрових сервісах.
Чому дата-центри «Яндекса» настільки критично вразливі
Український та російський інтернети почали розвиток у подібних умовах: відсутність державного регулювання у 1990-х, стрімка поява різноманітних стартапів у 2000-х. Втім, далі шляхи розвитку цифрового простору в країнах розійшлися.
Якщо Україна пішла в напрямку інтеграції свого інтернету з європейськими мережами та центрами обробки даних, то в росії побудова «суверенного інтернету» стала частиною державної політики. Кремль мріяв колись отримати повноцінний «рунет» – аналог «Великого китайського фаєрволу».
Офіційно створення цього «чебурнету», як його почали іронічно називати в самій рф, обґрунтовувалося потребою захистити інтернет від важелів впливу «недоброзичливих» країн Заходу. Фактично ж метою було здобути повний державний контроль над мережею і легкий доступ ФСБ та інших органів до всіх даних громадян.
Утім, ця локалізація зіграла зрештою злий жарт.
Які дата-центри «Яндекса» вразила Україна
Станом на середину жовтня 2026-го Україна завдала ударів по трьох великих ЦОДах «Яндекса».
8 жовтня під атакою опинився дата-центр у місті Сасово, що в Рязанській області. Він розташований на території заводу «Саста», пов’язаного з російським ВПК. На самому ЦОДі проводилися хмарні обчислення, зокрема для YandexGPT, а також працювали два з трьох суперкомп’ютерів «Яндекса». Потужність дата-центру – 52 МВт. Утім, це до ударів: за повідомленнями самої структури, ЦОД повністю зупинений, а час його відновлення – невідомий.
9 жовтня від українського удару постраждав дата-центр у місті Калуга, що в однойменній області. За повідомленням компанії FirePoint, атаку здійснили їхніми ракетами FP-1 по індустріальному парку «Грабцево». Цей ЦОД обслуговує Yandex Cloud, а також містить низку об'єктів внутрішньої інфраструктури компанії; його потужність – 63 МВт. Ураження некритичні: з ладу вийшла лише частина ліній.
Нарешті, 11 жовтня загорівся дата-центр «Яндекса» у місті Володимир в однойменній області. Місцевий ЦОД у мікрорайоні «Енергетик» відкрили у 2017 році, а зовсім недавно, у березні 2026-го, «Яндекс» відкрив поруч новий дата-центр. Потужність ураженого становить 50 МВт. Він використовувався для різних сервісів компанії, зокрема голосового помічника «Аліса» та «Яндекс Музики».
Які цифрові сервіси в росії зазнали перебоїв
Найбільші проблеми виникли у двох зонах сервісу Yandex Cloud – ru-central1-a та ru-central1-b, пов’язаних із дата-центрами у Володимирі та Сасові відповідно. У користувачів зник доступ до багатьох завантажених у хмарне середовище файлів, а після часткового відновлення зони ru-central1-b там обмежили створення нових ресурсів.
Також «Яндекс» визнав, що сервіс Yandex Monium – засіб для моніторингу та аналізу стану IT-систем – не працює. Крім того, у багатьох користувачів з’явилися перебої або й тимчасово стали недоступними голосовий помічник «Аліса», російський аналог Spotify/YouTube Music «Яндекс Музика», «Телеміст» і «Яндекс Дім».
З’явилися перебої/гальмування й у сервісах Compute, Managed Databases, Object Storage (S3), Managed Service for Kubernetes, Yandex AI Studio, техпідтримці Yandex Cloud та на сайті/застосунку російської залізниці.
Таким чином, у «Яндекса» лишається ще три великі неушкоджені дата-центри: другий майданчик у Володимирі (відкритий у березні 2026 року), а також у Митищах та Івантєєвці, що в Московській області. Зі свого боку у VK Group є дата-центри у Москві (M100) та сусідньому Домодєдові («Пахра-1» і «Пахра-2»), Ленінградській області (ICVA) та самому Санкт-Петербурзі.
Нагадаємо, за повідомленням ЦПД, активність у деяких кластерах російських ботомереж тимчасово зменшилась удвічі після атак на інфраструктуру «Яндекса». Раніше зменшення кількості російських ботів прокоментував і президент Зеленський: «Стало легше дихати».
Раніше експерт Максим Сердюк пояснював для «Слово і діло», наскільки захищені українські дані та навіщо переносити їх на європейські хмарні сервіси. Утім, навіть це не гарантує їхньої доступності. Чому – читайте в коментарі Владислава Смірнова.
Росія (принаймні до українських ударів по «Яндекса» та урядової кампанії з «гальмування» інтернету) посідала шосте місце за кількістю інтернет-користувачів у світі. У яких країнах найбільша та найменша частка населення має доступ до мережі – дивіться на інфографіці «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»