Закон про декомунізацію не забороняє вдягати червону краватку та пілотку на дискотеку 80-х

Читать на русском
Нардеп Ар’єв за допомогою поліції видворив із концерту Дискотека 80-х людей у піонерських краватках. Хоча в законі про декомунізацію немає прямої заборони на використання цієї символіки.
Володимир Ар'єв

Нардеп Володимир Ар'єв викликав до київського Палацу спорту поліцію на концерт «Дискотека 80-х» через те, що деякі відвідувачі прийшли на вечірку в червоних піонерських краватках та пілотках. Чи справді закон про декомунізацію настільки суворий, що забороняє піонерські символи в «дрес-коді» любителів ностальгувати за радянськими часами «Слово і Діло» поцікавилося в експерта з конституційного права Олександра Москалюка.

На його думку, з юридичної точки зору, будь-які дії людини можуть обмежуватися тією мірою, що передбачена законом.

«Вам можуть не подобатися певні речі, але не потрібно плутати морально-етичну площину з юридичною. Це різні речі й не можна підміняти закон критеріями суб’єктивного бачення. Уважно подивимося, що написано в законі про декомунізацію й що саме він забороняє. В статті 1 цього закону є розширений перелік заборон, зокрема йдеться про символіку, що включає будь-яке зображення державних прапорів, гербів, гімни та інші символи СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР», – зазначив юрист.

Активісти ОУН мають намір знести пам'ятник Ватутіну в КиєвіАктивісти добровольчого руху ОУН планують 14 жовтня, під час святкування Дня захисника України, знести пам'ятник генералу Ватутіну в Києві.

Цитуючи закон, він підкреслив, що в переліку забороненої символіки уточнюється, що не можна використовувати прапори, символи, зображення або іншу атрибутику, в яких відтворюється поєднання серпа й молота, серпа, молота та п’ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п’ятикутної зірки, символіку комуністичної партії або її елементи. Але з огляду на те, що цей перелік досить докладно розписаний і розлогий, в ньому немає заборони використовувати червону краватку чи пілотку.

«Я не вважаю, що пілотка чи краватка можуть бути символами, які асоціюються з тоталітарним режимом. Ба більше, якщо вже виходити з того, що це символи радянського режиму, то закон можна тлумачити й з іншого боку. Адже він дозволяє використання символів СРСР, якщо проводиться історична реконструкція. Можна сказати, що люди, які прийшли на дискотеку 80-х, просто відтворювали епоху тих років», – зауважив Москалюк.

За його словами, в таких випадках важливо зрозуміти спрямованість умислу тих, хто використовує ті чи інші символи.

«Закон існує для того, щоб запобігти повторенню тоталітаризму в майбутньому. Але люди на такі заходи, як дискотека, приходять радше через ностальгію за минулими часами, а не для популяризації символів тоталітарного режиму», – відзначив він.

В'ятрович анонсував створення філій Інституту національної пам'ятіЗагалом буде створено п'ять регіональних представництв. Вони будуть знаходитися в Харкові, Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові.

Юрист зазначив, що одна річ, коли молодики збираються на акцію заради розпалювання ворожнечі, й зовсім інша, коли люди прийшли потанцювати під улюблену музику й згадати молодість.

«Звісно, ці моменти з використанням символіки досить складно розрізнити, але це потрібно робити, адже інакше ми будемо стикатися з поганими речами. Я не хочу, щоб Україна перетворювалася на Росію в дзеркальному відображенні. Принаймні з того, що відбувається, в мене таке враження складається», – додав Москалюк.

Щодо притягнення до відповідальності, то закон про декомунізацію передбачає адміністративну, а в деяких випадках навіть кримінальну відповідальність. На думку Москалюка, за своєю суворістю він навіть більш жорсткий, ніж аналогічне європейське законодавство. Юрист нагадав, що цей закон зараз перебуває на розгляді в Конституційному суді України. До того ж в Україні поки що немає напрацьованої юридичної практики та прецедентів щодо декомунізації.

«Для того, щоб робити декомунізацію, потрібно було зробити так, як свого часу зробили в Німеччини з денацифікацію після Другої світової війни. Її розпочали лише після того, як відбулася низка судів над нацистами. І вже на підставі судового рішення, де був встановлений юридичний факт, проводили денацифікацію. В Україні потрібно було спочатку ухвалювати судові рішення для того, щоб потім на підставі сукупності цих даних можна було ухвалювати відповідний закон», – впевнений Олександр Москалюк.

Нагадаємо, навесні в Києві Юрію Бойку не дали покласти квіти до пам'ятника Ватутіну.

Також ми писали, що мер Києва Віталій Кличко виступив проти демонтажу радянського пам'ятника Щорсу.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...