План, запропонований Клімкіним є стандартним. За таким планом проводяться майже всі миротворчі операції кінця XX-початку XXI століття. Для нас це критично важливо, тому що ми розуміємо, наскільки складні гуманітарні, соціальні, економічні проблеми регіону.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив голова ради Всеукраїнського об'єднання «Союз учасників миротворчих операцій» Сергій Грабський, оцінюючи заяву Павла Клімкіна про те, що миротворча місія на Донбасі має включати військовий і поліцейський аспекти, а також міжнародну адміністрацію.
Для нас критично важливим є проведення миротворчої операції в тому цинічному варіанті, адже він дозволить нам зменшити кількість втрат на Донбасі, підкреслив він.
Експерт навів приклад історії Косово.
«Там проводилась операція, яку ми також можемо розглядати як варіант, алгоритм певних дій у нас. Чекати, що США та РФ домовляться з приводу миротворців, нерозумно. Це російський штамп. Ніхто з РФ домовлятися не буде. Їй дадуть можливість красиво піти, після того, як санкції її дотиснуть, щоб не було можливості залишатися», – зазначив Грабський.
Якщо проводити аналогію з Косово, то там тривалий час югославський уряд впирався й не допускав навіть думки про об'єднання, але під тиском економічних і політичних чинників оголосив про виведення своєї армії з території Косово, уточнив він.
На той час був розроблений детальний план, згідно з яким Косово поділялося на зони й туди вводили підрозділи країн-членів НАТО. Так само буде й у цій ситуації, додав експерт.
Миротворці ООН в Європі: куди відправляли й чого досягли?Ми вирішили відстежити, в які країни Європи вводилися миротворці ООН і як вони вплинули на результат конфлікту.
«РФ оголосить про виведення своїх підрозділів під тиском США, потім туди вводитимуться ударні підрозділи миротворців. Сучасні миротворчі операції – це не просто люди в блакитних беретах, а військові підрозділи зі штатним озброєнням та бойовою технікою. У Косово німці вводили танкову бригаду», – пояснив він.
За його словами, стоїть питання повномасштабного введення підрозділів, які здатні забезпечити мир і порядок на території.
«Виводять підрозділи РФ, це фіксують, зони, які будуть визначені й звільнені, передаватимуться під контроль миротворчим підрозділам. У цих зонах головне завдання місії – роззброєння, демобілізація та відновлення», – акцентував фахівець.
Він наголосив, що вилучатиметься зброя, вводитиметься цивільна адміністрація, а після введення миротворців і приведення ситуації в більш-менш безпечний стан розгортатиметься поліцейська місія, яка візьме на себе питання забезпечення правопорядку, контрольно-пропускного режиму.
«Україна буде не здатна ввести туди свої підрозділи. Це величезний ризик для життя наших правоохоронців», – уточнив експерт.
Також усі кордони беруть під контроль, щоб унеможливити нелегальне вивезення зброї, боєприпасів, торгівлі людьми. Поступово відновлюватиметься правопорядок, інфраструктура, інститути влади під контролем міжнародної адміністрації, додав він.
«Після цього проводяться вибори за нормами та законами України. До того ж і РФ ніколи не ставила під сумнів приналежність територій. Для нас це позитив. Далі важливий економічний розвиток регіону», – резюмував Сергій Грабський.
До яких країн Європи та з яким мандатом вводили миротворчі сили, як це допомогло завершенню конфлікту – на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»