Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав законопроект свого авторства, який передбачає, що кількість членів Центрвиборчкому збільшується з 15 до 17. Оскільки проект закону був прийнятий в першому читанні і за основну з порушенням Регламенту, в комітеті з питань правової політики заявили, що прийняте парламентом рішення може бути оскаржене в Конституційному суді України. Наскільки це можливо і чому збільшення кількості членів ЦВК дещо неоковирне «Слово і Діло» поговорило з експертом з Конституційного права Олександром Москалюком.
Експерт розповів про суто технічно цікаві нюанси, посилаючись на Головне експертне управління.
«Річ в тому, що кількість членів ЦВК повинна ділитися на три. Тому що є норми Закону України «Про Центральну виборчу комісію», де вказується, що засідання комісії є повноваженим за умови присутності не менше двох третин від складу ЦВК. Якщо раніше було 15 членів, то дві третини – це 10 членів Комісії. А от як вирахувати дві третини від 17? Отже, треба було вже примати правки на 18 осіб», – зазначив юрист.
Парламент розширив склад ЦВК: що пишуть в соцмережахРада додала двох членів ЦВК, щоб мати можливість оновити Комісію. Слово і Діло розбиралося, як на це відреагували в соцмережах.
Ще одна норма Закону України «Про ЦВК» вказує на те, що у разі відсутності голови або заступників голови Комісії, чи їхньої відмови скликати її засідання, воно може бути скликано не менш як третиною від складу членів ЦВК. Тобто, такі технічні нюанси, які не врахували нардепи, можуть в подальшому створити проблеми.
«Оскільки у різних фракцій є своя позиція, то це створює своєрідну концептуальну проблему. Наприклад, Опоблок говорить про те, що не можна пристосовувати закон до конкретних потреб. Частково в цьому є рація. Це вже не вперше, коли закон приймався під якусь подію. Так було з призначенням генпрокурора, коли під Луценка прийняли закон. Так само, як під Денісову прийняли закон по процедурі призначення омбудсмана», – нагадав Москалюк.
На його думку, можна було б зробити так, як свого часу пропонувала «Батьківщина», щоб кожна фракція чи група висунула по одному кандидату , а решта – щоб йшли на конкурсних засадах. «Бо зараз в нас процедура призначення членів ЦВК, стає чітко політичною. А так не повинно бути», – підкреслив він.
За його словами, варіант про збільшення кількості членів комісії був доволі прогнозований і він, як експерт передбачав це ще влітку, як тільки Рада не спромоглася знайти необхідну кількість голосів, щоб навіть поставити законопроект по ЦВК на порядок денний.
Рада збільшила кількість членів ЦВК: як голосували нардепиКількість членів ЦВК збільшили з 15 до 17. Слово і Діло розбиралося, хто в Раді підтримав цю ініціативу.
«Чому ж вони тоді ж не внесли законопроект про збільшення кількості членів ЦВК, а зробили це тільки зараз? Якщо навіть не зважати на цю ганебну практику пристосування законодавства під конкретну подію, то треба зауважити, що з ухваленням проекту закону про нову кількості членів ЦВК, відкривається інша скринька Пандори. Тому що в нас є багато органів, склад яких не визначено в Конституції, тому вони так теж можуть захотіти збільшувати свій склад, наприклад НАЗК», – відмітив Москалюк.
Прогнозуючи термін, коли оновлена ЦВК зможе почати повноцінну роботу, Москалюк зазначив, що вихячи з того, що рішення про збільшення складу ЦВК вже прийняте, потрібен час на підписання закону Президентом. Коли закон набуде чинності, перш ніж Верховна Рада зможе проголосувати за 17 кандидатів до складу Комісії, вони повинні пройти досить складну процедуру спец перевірки.
«А сама лише процедура, не кажучи про подання і все решта, триває до 25 днів. Це може розтягнутися ще на місяць, якщо не більше. Тоді голосування за склад ЦВК переноситься на кінець жовтня», – зазначив він.
Оскільки ЦВК повинна почату роботи щонайменше, за 90 днів до початку виборів президента, то у її нових членів практично не буде часу для того, щоб увійти в курс справ, адже, за словами Москалюка, вони повинні почати повноцінну роботу вже в січні.
Що ж стосується заяв про те, що прийнятий з порушенням процедури закон можуть оскаржити в Конституційному суді, експерт зазначив, що КСУ може визнати неконституційним закон виходячи з того, що була порушена процедура прийняття закону, яка визначена Конституцією. А якщо відбувалося порушення процедури на підставі Регламенту, тоді це вже не компетенція КСУ.
Якщо ж розглядати песимістичний сценарій, коли вибори будуть проводитися зі старим складом ЦВК, то Москалюк вважає, що з юридичної точки зору це не настільки проблематично, як здається.
«Член ЦВК втрачає повноваження з моменту прийняття відповідного рішення Верховною Радою. Тобто, вони всі на сьогоднішній день повноважні. Є принцип безперервності діяльності державної влади. Не виключено, що може виникнути ситуація, коли старий склад ЦВК Рада звільнить, а під час голосування за новий – десь може відбутися збій. В цьому випадку треба передбачити, що Рада одним рішенням звільняє старий склад ЦВК, і тим же рішенням одночасно призначає новий», – сказав Олександр Москалюк.
Нагадаємо, Парламент розширив склад ЦВК.
Що про це пишуть в соцмережах – в нашому огляді.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»