Законопроект, який внесли до ВР та оприлюднили на сайті парламенту, змін до першого розділу не пропонує. Перший розділ – саме той, зміни до якого потребують подальшого затвердження референдумом.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла юрист, кандидат юридичних наук Ганна Маляр, оцінюючи внесення конституційних поправок щодо закріплення курсу на ЄС і НАТО.
«Зміни до першого розділу не пропонуються. Відповідно, ті зміни, які пропонуються зараз, у тій формі, в якій вони пропонуються, не потребують проведення референдуму. Однак лише формально. Ймовірно, стратегічна мета в тому й полягала, щоб обійти потребу провести всеукраїнський референдум», – зазначила Маляр.
За її словами, навесні Конституційний суд визнав закон про всеукраїнський референдум таким, що втратив чинність, тобто на сьогодні не можна цей механізм реалізувати.
«По-друге, це зайвий клопіт для змін, які вносить президент, і зайва перепона, тому що не факт, що референдум покаже цифри, яких очікують, щоб ці зміни затвердити», – додала експерт.
Як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТООкрім змін до Конституції, які запропонував внести президент задля незворотності курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Рада вже ухвалила низку законопроектів щодо співпраці з НАТО.
«Відповідно, ці зміни нібито про те, що міститься в першому розділі, але вони внесені до інших розділів, розкидані в Конституції таким чином, щоб це не потребувало затвердження на всеукраїнському референдумі», – пояснила вона.
Юрист уточнила, що попереду ще робота Конституційного суду з цим законопроектом, тому можливо, що КС визнає, що ці положення, наприклад, не відповідають першому розділу.
Крім того, на її думку, дискусія в суспільстві, в широких колах обов’язково має бути, тому що є величезне питання, чи потрібно тимчасові цілі записувати до Конституції.
«Чи не занадто це ризиковано? Тому що конкретні назви конкретних організацій можуть призвести до раптової потреби знову вносити зміни до Конституції. Організації можуть припинити своє існування, може змінитися геополітична ситуація в світі, а вийде так, що голосів не вистачить, а наша Конституція перетвориться на пустослівний папірець», – підкреслила вона.
«Можливо, доцільно було б формувати україноцентричну позицію. Хоча це право влади, вона тут закон не порушує. Разом із тим дискусія має бути. Суспільство має для себе усвідомити, на які ризики ми наражаємося в разі ухвалення цих змін, та чи потрібні суспільству ці зміни взагалі. Обговорення – це нормальний демократичний процес», – резюмувала Ганна Маляр.
Додамо, 24 березня 2018 року президент Петро Порошенко пообіцяв найближчим часом ініціювати внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства в Євросоюзі та НАТО.
Нагадаємо, аналітики порталу з’ясували, як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТО та як українці підтримували вступ України до НАТО з 2002 до 2018 року.
Також віце-прем'єр із питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе прокоментувала пропозиції змін до Конституції. Повне інтерв'ю – на нашому порталі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»