В Україну їде місія МВФ. Чого чекати без траншу та яке рішення буде найскладнішим?

Читать на русском
Борис Кушнірукекономічний експерт

«За зверненням української влади місія Міжнародного валютного фонду відвідає Київ у період із 6 до 19 вересня 2018 року для обговорення останніх економічних подій та економічної політики», – так у Фонді попередили про готовність на початку осені продовжити переговорний процес із українською владою. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард 19 червня 2018 року заявила, що виконання умови щодо ціни на газ є критично важливим для завершення поточного перегляду підтримуваної програми. Ще одна умова – виконання граничного дефіциту бюджету. До слова, ще взимку прем'єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що завдання МВФ для отримання чергового траншу будуть виконані, однак при цьому, згідно з його минулорічною обіцянкою, газ для населення не подорожчає.

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук зазначив, що Україна має виконати дві умови, перша з яких – підвищити тарифи на газ.

МВФ вимагає, щоб Україна виконала взяті на себе раніше зобовязання та підвела тарифи до єдиної ціни – як для населення, так і для енергокомпаній, уточнив він.

«З одного боку, уряд можна зрозуміти, адже це непопулярний крок, який може мати наслідки, з іншого – слід виконувати зобовязання», – додав аналітик.

Ще однією умовою МВФ є збалансування бюджету, оскільки уряд зробив надто оптимістичні розрахунки надходжень як до бюджету, так і до Пенсійного Фонду, констатував експерт.

«Однак ПФ матиме дефіцит, який потрібно буде закривати за рахунок держбюджету. Крім того, в самого бюджету, оскільки показники доходів завищені, не буде коштів, щоб забезпечити його на закладеному рівні. З огляду на це МВФ вимагає переглянути держбюджет, знизивши прогноз доходів та рівень видатків», – пояснив Кушнірук.

За його словами, ця вимога абсолютно логічна, адже хоч економіка й зростає, доходи бюджету – також, але це не ті темпи, які передбачав уряд. Без корекції цих статей не обійтися.

Щодо самого траншу, то економіку ці кошти не змінять кардинально, адже йдуть до золотовалютних резервів, підкреслив він.

«Важливість траншу МВФ у тому, що вони дають більшу впевненість інвесторам – зовнішнім та внутрішнім – щодо стабільності нацвалюти. Крім того, кошти показують, що Україна продовжила співпрацю, значить, є можливості для залучення інших видів зовнішніх запозичень, які вже підуть на покриття, наприклад, дефіциту бюджету», – наголосив фахівець.

Річ у тім, що якщо Україна не отримає цих коштів від МВФ, то ймовірність нових запозичень буде дуже обмеженою, а якщо вона й буде, то на вкрай несприятливих умовах. Тобто нам доведеться переплачувати, а проценті ставки будуть дуже великими. Та й навряд чи вони будуть у тих обсягах, які нам потрібні, акцентував експерт.

Відсутність траншу МВФ – показник того, що Україна потрапляє до зони турбулентності, підвищеної небезпеки, додав він.

Без траншу нас чекає девальвація гривні або наприкінці цього року, або на початку 2019-го. З лютого, як правило, ситуація з курсом стабілізується, але в 2019 році цього, напевно, не буде, оскільки негативні очікування щодо виборів – перемога популістів, які й надалі знецінюватимуть гривню. Хоча б обійшлося без паніки.

За його словами, це буде вирішальний візит місії МВФ, тому до вересня уряду потрібно винести якісь пропозиції щодо цін на газ та змін держбюджету в частині зменшення доходів та видатків.

Експерт уточнив, що останнє навіть складніше, ніж змінити тарифи, оскільки це ухвалює уряд, а ось змінити закон про держбюджет може лише парламент.

«Проблема з парламентом полягає в тому, що за кожною статтею видатків, яку слід буде скоротити, стоять чиїсь інтереси. Враховуючи, що потрібно буде суттєво скорочувати видатки, провести це рішення в парламенті буде неймовірно складно. Ба більше, й так уже затягнули, адже ще в липні мали ухвалити якесь рішення», – підкреслив аналітик.

Уже в червні було видно, що показники доходів завищені. Уряд може не провести це рішення через парламент у вересні, адже окремі фракції, наприклад НФ, якщо торкнеться видатків на поліцію, блокуватимуть його, пояснив він.

«При цьому статей, які можна скоротити, небагато. Зарплати бюджетників заднім числом скоротити не можна. Капітальні видатки вже проводяться, якщо їх навіть не профінансували. Тому ситуація така, що шанси уряду ухвалити ці два рішення примарні», – резюмував Борис Кушнірук.

Детальніше про співпрацю України та МВФ – у матеріалі «Співпраця з МВФ. Як Фонд зменшує підтримку України».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: