Центральна виборча комісія затвердила обсяги витрат на проведення виборів наступного року. Так, проведення президентських виборів у 2019 році коштуватиме 2,355 мільярда, а парламентських – 1,950 мільярда гривень. При цьому в ЦВК пояснили, що збільшення бюджетного запиту пов'язане ризиком кібератак у рік виборів. До слова, як з’ясувало «Слово і Діло», цього року політичні партії отримали з бюджету 513 мільйонів 671 тисячу 296 гривень. Ця сума найбільша за три роки державного фінансування партій. Минулого року з бюджету виділили 442 мільйони 399,4 тисячі гривень, а в 2016-му – 391 мільйон 32,3 тисячі гривень.
Політолог Андрій Дуда зазначив, що до війни в країні було близько 33 тисяч дільничних виборчих комісій і 226 окружних комісій. Насамперед потрібно було фінансувати їх роботу.
За його словами, оплата виборчих комісій – основний фактор формування суми витрат.
«Однак фінансування виборчих комісій слід змінити. Цю суму можна було скоротити. Наприклад, доречно скоротити час роботи дільничної виборчої комісії. Дуже великий проміжок відводиться на таку процедуру, як ознайомлення зі списком виборців. Через це ми фактично тримаємо цілу армію дільничних виборчих комісій», – пояснив політолог.
Після війни кількість виборчих комісій хоч і скоротилась, але їх усе одно більш ніж 20 тисяч, уточнив він.
«Чи потрібно тримати їх стільки часу? Навряд чи. Якби ми фінансували роботу дільничних та окружних виборчих комісій на президентських та парламентських виборах хоча б на два тижні менше, сума була б значно меншою», – підкреслив Дуда.
Скільки бюджетних коштів отримають політичні партії в 2018 роціПолітичні партії цього року отримають більш ніж 513,5 мідльйона гривень із державного бюджету України.
Складова витрат включає також зарплату членів виборчої комісії, проїзд, адже не всі мешкають в одному населеному пункті, технічні витрати, зокрема закупівляю бюлетенів, логістичні послуги, додав він.
На цих виборах значні кошти підуть на виборчі скриньки та кабінки, оскільки скриньки потрібно оновлювати, нагадав експерт.
«Вони вже в поганому стані, а цілісність виборчої скриньки грає велику роль. Ба більше, вимоги виписані в законодавстві. Тому виборча комісія відповідає за них. Якщо пошкоджена скринька, то там є ціла процедура, як поводитися», – наголосив політолог.
За його словами, також завжди недофінансовують виборчі кабінки.
Щодо витрат через загрозу кібератак, то питання мало б стосуватися більше органів ведення державного реєстру виборців, а вони самі собою фінансуються, додав він.
Коли йдеться про кібератаки, то є питання. У нас на сьогодні немає електронної системи підрахунку голосів, звернув увагу експерт.
«Про це говорять, було б добре, щоб така система була, адже вона пришвидшить темпи хоча б на рівні сканування протоколів. Ми б мали зовсім іншу ситуацію. З одного боку, так, був би ризик кібератак, але з іншого – усунули б такий механізм фальсифікації, як складання уточненого протоколу підрахунку голосів», – пояснив політолог.
На сьогодні весь підрахунок здійснюється в паперовій формі, а базою є виборча дільниця, на якій комісія проводить підрахунок голосів. Далі складається паперовий протокол, який група членів комісії разом із представниками правоохоронних органів везе до окружної виборчої комісії, уточнив він.
Експерт підкреслив, що вже в присутності спостерігачів протокол передають і оприлюднюють цифри, а після цього формується протокол, який передають до ЦВК.
«Тобто кібератак тут бути не може. Яким чином? У нас поки залишилася паперова модель підрахунку. Не можна сказати, що ми не маємо проблеми кібератак, але суть у тому, що вони не вирішують питання становлення результатів виборів. Згідно із законодавством, зберігається паперовий підрахунок голосів», – резюмував Андрій Дуда.
«Слово і Діло» розбиралося, хто, скільки та на яких умовах отримає бюджетні гроші в 2018 році.
Додамо, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зобов'язаний запровадити на парламентських виборах пропорційну виборчу систему з відкритими списками.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»