Уряд проти бонусів у держкомпаніях. Захмарні премії скасовуються?

Читать на русском
Андрій Дудаполітолог

Це реакція уряду на суспільний резонанс, який був викликаний преміюванням працівників «Нафтогазу». Однак передусім варто дотримуватися кількох положень.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Андрій Дуда, оцінюючи ініціативу уряду заборонити виплачувати премії та винагороди працівникам державних компаній.

«Критикуючи ситуацію в «Нафтогазі», коли дійсно були виписані великі премії, не потрібно впадати в крайнощі й узагалі ліквідовувати мотивацію в державному секторі економіки. Насправді, той же «Нафтогаз», попри те, що премії були захмарними, приніс до бюджету кілька мільярдів доларів», – зазначив Дуда.

«Нафтогаз» виправив багато помилок, які були зроблені урядом Тимошенко при укладенні контракту в 2009 році, додав він.

З іншого боку, дійсно такого розміру виплат бути не може, тому має бути обмеження премій та бонусів, за допомогою яких можуть мотивувати представників менеджменту державних підприємств, підкреслив політолог.

На його думку, це має бути постанова, яка встановлює певні обмеження в розмірі виплат.

Премії для «Нафтогазу»: чи законно виписано винагороду за виграш у СтокгольміЮристи не виключають, що якщо спроби Газпрому оскаржити рішення суду увінчаються успіхом, тоді частину вже призначеної премії співробітники «Нафтогазу» не отримають.

«Потрібно провести ревізію виплат і винагород у публічному секторі – в органах державного управління, щодо держслужбовців, у тому числі топових. Також в органах місцевого самоврядування та державних, комунальних підприємствах», – уточнив експерт.

За його словами, це може бути зроблено навіть у формі закону, яким встановляться певні вимоги та нормативи до заробітної плати, преміювання, бонусів, які можуть виплачуватися в публічному секторі.

Він звернув увагу, що НАЗК – не державна корпорація, а орган центральної виконавчої влади, але й там була серйозна проблема з Корчак, яка виписувала собі захмарні премії.

«Такий законодавчий акт мав би врегулювати виплату надбавок, премій, зарплат, тощо в публічному секторі, який би включав державні підприємства й усю публічну сферу», – пояснив політолог.

Інша площина – державні службовці нижчого та вищого рівня. Якщо йдеться про нижчий рівень, то там більш-менш прописана ситуація, хоч і є багато недоліків, додав він.

«Зокрема, віддавати це рішення виключно на розсуд керівника, в тому числі преміювання, не дуже доречно. А якщо, наприклад, у держслужбовця не склалися відносини з керівником? Цей суб'єктивізм має бути усунутий», – наголосив експерт.

Наш курс у частині державної служби загалом має бути на те, щоб усе-таки була висока доля посадового окладу, уточнив він.

За його словами, лише певний відсоток міг би залежати від ефективності роботи та інших критеріїв.

«Попри прогалини, на рівні середньої та низової ланки особливого дисбалансу немає. Є питання того, що сама заробітна плата невелика. Найбільша проблема – це топ. Має бути системний підхід, починати потрібно з окремого закону, який би встановив певні вимоги до заробітної плати, бонусів топ-чиновників», – резюмував Андрій Дуда.

Нагадаємо, наглядова рада НАК «Нафтогаз» вирішила виплатити премії на суму 46,3 мільйона доларів працівникам, які доклали зусиль для перемоги в Стокгольмському арбітражному суді в спорі з «Газпромом» щодо транзитного контракту.

Чи законно виписана винагорода за виграш у Стокгольмі, читайте за посиланням.

Хочете обговорити матеріал? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: